УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Левчука О.Д.
суддів Шилової Т.С. , Нагорного A.M.
за участю прокурора Хомич С. П.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2007 року засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Прип'ять Київської області, з середньою освітою, працюючого ТОВ „Еліта-Центр" охоронником ТЦ „Форум" в м. Бровари, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 2 роки.
С ОСОБА_2 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_3 10884, 32 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком засудженого визнано винним у скоєні злочину за такими обставинами.
ОСОБА_2, 14 листопада 2006 року близько 20 години ЗО хвилин в м. Бровари Київської області в темну пору доби, на вул. Незалежності рухався на автомобілі „ Форд-Сієра" д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4.. Рухаючись по вказаній вулиці ОСОБА_2 проявив неуважність та безпечність, на порушення п. 12.2 ПДР України, згідно з яким у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, в районі пішохідного переходу, поблизу магазину „Тандем", що розташований на вул. Незалежності, буд. № б , грубо порушивши вимоги п. 12.3 ПДР України, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості або аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не переконавшись у безпечності для руху, невірно оцінив дорожню обстановку та допустив наїзд керованого ним автомобіля на пішоходаОСОБА_5, яка переходила проїжджу частину вул. Незалежності зліва на право по ходу руху автомобіля. Відповідно до висновку судово-автотехнічної
Справа № 11-681 /2007р. Головуючий в 1-й інстанції: Шевчук М. П.
Категорія cm.286 ч.2 Доповідач Шилова Т.С.
експертизи №681 від 19.03.2007 р. водій автомобіля ОСОБА_2 у заданій дорожній обстановці мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху.
В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_5. отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді розриву атлантоокципітального зчленування з крововиливами під оболонки, у рідину і шлуночки головного мозку від яких вона померла при доставлені до медичної установи.
На вирок надійшла апеляція від захисника ОСОБА_1, який просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Обґрунтовуючи своє прохання захисник послався на те, що при проведенні досудового слідства порушені норми ст. 22 КПК України, а саме не досліджені дії потерпілої ОСОБА_5, яка порушила вимоги правил дорожнього руху та своїми діями створила аварійну дорожньо-транспорту ситуацію.
На апеляцію надійшло заперечення від потерпілої ОСОБА_3., яка вважає апеляцію захисника безпідставною та просить відхилити її.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та потерпілої, які просили відмовити у задоволенні апеляції, захисника ОСОБА_1, який спочатку просив застосувати до засудженого закон України „Про амністію", але у зв'язку з відсутністю заяви засудженого, підтримав вимоги щодо направлення справи на додаткове розслідування, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з протоколу судового засідання ( а.с. 151-156) суд розглянув справу на підставі ст. 299 КПК України.
Положення ст. 299 КПК України визначають необхідність встановлення під час судового слідства порядку та обсягу дослідження доказів у справі. При цьому, ч.3 цієї статті передбачає можливість визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються та розглянути справу в порядку, встановленому ст. 301-1 КПК України.
Суд, приймаючи рішення про недоцільність дослідження доказів, відповідно до ст. 299 КПК України обмежив встановлення фактичних обставин справи допитом засудженого та закінчив судове слідство.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав виним себе по пред'явленому обвинуваченню в повному обсязі, а також визнав цивільний позов потерпілої.
Порушення вимог КПК при прийнятті данного рішення колегією суддів не виявлено і судом першої інстанції належним чином роз'яснені участникам судового розгляду наслідки прийняття такого рішення.
У відповідності до вимог ст. 365 КПК України висновки суду 1-ї інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до ст. 299 КПК України, докази не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.
За таких обставин апеляція захисника не підлягає задоволенню
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області ;-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2007 року щодо ОСОБА_2 - без змін.