Справа № 2-0-12/10 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2010 року Лебединський районний суд
Сумської області
в складі: головуючого судді Гура А.О.,
народних засідателів Діденка М.В., Шушмана О.І.
при секретарі Ткаченко Я.О.,
з участю: заявників: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представників заявника ОСОБА_3: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника третього заявника – ОСОБА_6,
представників заінтересованих осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за заявами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Лебединському психоневрологічного інтернату, заінтересовані особи: Лебединському міськвиконком Сумської області, виконком Жовтневої в м. Полтаві районної ради та виконком Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області – про встановлення опіки та призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_10, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_11 звернувся до суду з заявою про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_10, мотивуючи свої вимоги тим, що його брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, має психічне захворювання, і тому постійно знаходиться в Лебединському психоневрологічному інтернаті на повному державному утриманні і потребує стороннього нагляду. Рішенням Лебединського районного суду від 15 травня 2001 року він визнаний недієздатним. Заявник постійно підтримує з ним зв’язки, відвідує його і вважає своїм обов’язком захищати його права та законні інтереси в подальшому, але для цього йому необхідно призначення його опікуном, тому він просить суд задовольнити його заяву.
З зустрічною заявою про призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_10 звернувся ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Лебединського районного суду від 15.12.2000 року ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнаний недієздатним та в даний час перебуває в Лебединському інтернаті для психохроніків. За станом свого здоров’я він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому заявник просить призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_10 для захисту його прав та інтересів.
При розгляді справи в судовому засіданні Лебединському психоневрологічний інтернат Сумської області, який приймав участь в судовому засіданні як заінтересована особа, звернувся з заявою при призначення саме його, в особі директора інтернату ОСОБА_12, опікуном над недієздатним, їхнім підопічним, ОСОБА_10, оскільки перші два заявника мають інтереси матеріального характеру, а інтернат, на утриманні якого знаходиться ОСОБА_10 з 2000 року, вживав і вживає всі необхідні заходи для розвитку підопічного, який протягом тривалого періоду перебування в ньому, звик до обстановки та середовища, яке його оточує і почувається в ньому задовільно, зміна його місця перебування може привести до психологічного стресу.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав свої вимоги та вказав, що згідно акту обстеження умов проживання його, як потенційного опікуна, він має всі необхідні умови для проживання та розвитку ОСОБА_10 Обмежень за станом здоров’я також не має. За час життя матері ОСОБА_10- ОСОБА_13- догляд за якою він здійснював до її смерті за договором довічного утримання від 4 січня 2002 року, він разом з останньою постійно відвідували ОСОБА_10 в інтернаті в м. Лебедині. Після смерті матері ОСОБА_10 він також постійно відвідував брата в інтернаті, привозив йому подарунки. Стосунки між ними склалися доброзичливі. При необхідності, він має всі умови, щоб забрати ОСОБА_10 в сім’ю, для спільного проживання. В той же час заявник ОСОБА_3 особисто навіть в судовому засіданні був один раз, в інтернаті ОСОБА_10 не відвідував, має значно гірші порівняно з ним матеріально-побутові умови, тому переваги у вирішенні питання призначення опікуном має саме він, ОСОБА_1, і просить задоволити його вимоги.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засідання прохає вимоги ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над ОСОБА_10 відхилити, оскільки вважає, що ОСОБА_14 може несумлінно скористатися своїм правом опікуна, як раніше скористався неграмотністю ОСОБА_13, оформивши з нею договір довічного утримання, не маючи на меті здійснювати за нею догляд. Вказує, що оформлення опікунства ОСОБА_1 здійснює виключно з корисливих мотивів, а саме з метою розпорядження квартирою в м. Сумах, яка належала його брату та тітці на праві спільної часткової власності. Крім того, вказує, що він є самим близьким родичем ОСОБА_10, між останнім і членами його сім’ї склалися доброзичливі стосунки. ОСОБА_10 подружився з його дітьми. В серпні 2008 року, а також у вересні 2009 року вони забирали ОСОБА_10 до себе додому на канікули. Його сім’я має всі необхідні умови для здійснення опікунства над братом. Тому прохає призначити його опікуном.
Представник заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_15- в судовому засіданні просить прийняти до уваги клопотання органу опіки та піклування Березівської сільської Ради Талалаївського району Чернігівської області про призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_10 ОСОБА_3, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом ОСОБА_10 і найближчим його родичем. Він постійно підтримував родинні стосунки з його матір’ю ОСОБА_13, яка була рідною сестрою його матері, надавав необхідну допомогу їх родині. З 06 березня 2008 року ОСОБА_13 переїхала на постійне проживання до нього, була зареєстрована в його будинку. Він та його родина допомагали їй доглядати за хворим сином: проживаючи в них, ОСОБА_13 2-3 рази на місяць відвідувала сина в інтернаті, вони допомагали їй в цьому, забезпечуючи його продуктами харчування та іншим необхідним. На прохання ОСОБА_13, вони забирали її сина додому, де він перебував в серпні 2008 року протягом 2 тижнів. За цей час він подружився з їхніми дітьми. Між ОСОБА_10 і членами родини довірителя склалися добрі стосунки. Вони обіцяли матері ОСОБА_10 в разі її смерті не залишити сина. Тому після її смерті вони постійно справлялися про стан здоров’я ОСОБА_10, телефонуючи до інтернату і займалися збиранням документів, необхідних для оформлення опікунства. Вважає, що у довірителя є всі підстави для призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_10, тому прохає суд призначити опікуном ОСОБА_3, а вимоги заявника ОСОБА_1 відхилити, оскільки він не довів свої родинні стосунки з недієздатним ОСОБА_10 та має матеріальну заінтересованість у призначені його опікуном, а також в матеріалах справи відсутнє належним чином оформлене подання органу опіки і піклування про призначення його опікуном.
Заявник - представник Лебединському психоневрологічного інтернату підтримав свої вимоги, викладені в заяві, та просить призначити опікуном недієздатного ОСОБА_10 саме психоневрологічний інтернат, оскільки останній протягом 10 років постійно перебуває в інтернаті, який реально займається його вихованням, для нього створені всі необхідні умови як для проживання, так і для його виховання та лікування, де він постійно перебуває під наглядом досвідчених спеціалістів і зміна умов проживання поза інтернатом буде для нього психологічним стресом, який зовсім не бажаний, враховуючи стан його здоров’я. Крім того, на особистому рахунку підопічного знаходяться належні йому гроші, але інтернат не може використати їх в його інтересах, оскільки не має повноважень опікуна. Заявник також вважає, що і заявник ОСОБА_1, і заявник ОСОБА_3 з призначення їх опікунами переслідують матеріальну вигоду, а самим підопічним мало цікавляться, в інтернаті відвідують його тільки в дні судових засідань. З родиною ОСОБА_3 у нього склались більш доброзичливі стосунки, ніж з ОСОБА_1, однак після того, як ОСОБА_3 забирали його до себе восени 2009 року, він сприймав цей факт як тимчасове перебування і з великою радістю повертався до інтернату, який вважає своєю домівкою.
Представник заінтересованої особи - Лебединському міськвиконкому - пояснила, що призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_10 повинно бути проведено відповідно з вимогами «Правил опіки та піклування» затвердженими Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України,Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року. Враховуючи інтереси недієздатного та докази в судовому засідання, вважає доцільним призначити опікуном Лебединському психоневрологічний інтернат, в якому протягом 10 років перебуває ОСОБА_10 і де йому створені всі необхідні умови для його розвитку, виховання та лікування, тому просить суд задоволити їхнє подання, та відхилити заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки їхні інтереси зводяться до вирішення питання про квартиру, яка знаходиться в м. Суми та на законних підставах належить ОСОБА_10
Представник заінтересованої особи – виконкому Березовської сільської ради – просить задоволити подання їхнього виконкому та призначими опікуном ОСОБА_3
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 суду пояснила, що з 1978 року вона проживала по сусідству з ОСОБА_17. ЇЇ син, хворий з дитинства, проживав з ними, а через 2 роки після смерті чоловіка, вона не могла з ним справитись і віддала до психоневрологічного інтернату в м. Лебедин. За життя мати піклувалася сином, постійно відвідувала його в лікарні. Жила вона одиноко, в жахливих умовах, з рідних до неї ніхто не приїздив, але вона іноді їздила на свою батьківщину, в с. Березівку Талалаївського району, де жила її сестра. ОСОБА_1 вона бачила один чи два рази, коли він приїздив до ОСОБА_13, але участі в її утриманні і догляду за нею він не приймав. Коли вона зовсім заслабла, сусіди повідомили про це сім’ю ОСОБА_3 ( де проживала її сестра), і весною 2009 року вони забрали ОСОБА_13 до себе, де вона проживала протягом семи місяців, до смерті.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що заявника ОСОБА_1, він бачив, коли той разом з матір’ю підопічного ОСОБА_10 приїздили на побачення в інтернат. Коли це було - не пам’ятає. Бачив його за таких обставин десь два рази.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що проживаючи в с. Березівка, Чернігівської області, вона бачила, що ОСОБА_13 часто приїжджала в село до своєї рідної сестри, іноді з сином. Останній час, коли вона вже зовсім переїхала на проживання до сестри, говорила, що ОСОБА_1 хоче відправити її «в дурку».
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні ствердила, що ОСОБА_13 іноді їздила до своїх родичів в село Березівку Чернігівської області, звідти привозила картоплю та іншу городину. Відносно ОСОБА_1 вона говорила, що він її обдурив, зовсім не піклувався про неї.
З службової характеристики на ОСОБА_1, виданої головним управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації (а.с.73) вбачається, що останній зарекомендував себе досвідченим працівником, характеризується лише з позитивної сторони, користується авторитетом в колективі.
З характеристики, наданої сусідами ОСОБА_1 (а.с.44) вбачається, що останній характеризується з позитивної сторони , знаходить взаємопорозуміння з сусідами, користується авторитетом серед них.
З висновку про стан здоров’я № 1105 від 14.07.2009 року (а.с.45) вбачається, що ОСОБА_1 обмежень за станом здоров’я немає.
З акту обстеження матеріально-побутових умов проведених управлінням праці та соціального захисту населення Октябрської районної ради в м. Полтаві (а.с.46,47,110) вбачається, що заявник-заінтересована особа ОСОБА_1 має всі необхідні умови для проживання своєї сім’ї.
З довідки управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтави ради (а.с.69,84) вбачається, що ОСОБА_1 може виконувати обов’язки опікуна.
З характеристик (а.с.21, 42, 48, 166, 167 ) вбачається, що ОСОБА_3 за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. З акту обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна, ОСОБА_3, проведених управлінням соціального захисту населення Талалаївської РДА від 14.09.2009 року (а.с.72) вбачається, що заявник ОСОБА_3 має житловий будинок загальною площею 43.1 кв. м, на якій проживає 6 чоловік. Обмежень за станом здоров’я ОСОБА_3 не має, що стверджується довідкою лікаря ( а.с. 21, 162).
З довідки № 01/148 від 05.10.2009 року, виданої ДКЗ Лебединському психоневрологічним інтернатом (а.с.79) вбачається, що ОСОБА_10 перебував на канікулах в сім’ї ОСОБА_3 з 22.09.2009 року по 05.10.2009 року.
З клопотання органу опіки та піклування Березівської сільської ради Талалаєвського району № 3 від 13.04.2009 року (а.с.22, 161) вбачається, що орган опіки та піклування звертається до суду з поданням про призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_10 його родича ОСОБА_3
Вислухавши заявників, заінтересованих осіб та свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що задоволенню підлягає заява Лебединському психіатричного інтернату, а в задоволенні заяв про встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступних підстав:
Між сторонами мають місце цивільні правовідносини, які регулюються ст..55, 60, 66 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_10 15 травня 2001 року визнаний Лебединським районним судом недієздатним (а.с.8). Опікуном над недієздатним ОСОБА_10, який знаходиться в Лебединському психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні з 24 червня 2000 року, що стверджується довідкою інтернату № 36 від 11.03.2009 року (а.с.10) рішенням Зарічної районної в місті Суми ради було призначено його матір, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9). 04 січня 2006 року між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_13 був укладений договір довічного утримання (а.с.7), яке оскаржується в Зарічному районному суді м. Суми заявником ОСОБА_3 16 жовтня 2008 року ОСОБА_13 померла в с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.169).
Після смерті опікуна, виявили бажання опікуватись недієздатним ОСОБА_10 заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_21, а також Лебединському психоневрологічний інтернат, на утриманні якого перебуває ОСОБА_10
Як заявник ОСОБА_1, так і заявник ОСОБА_3 мають позитивні характеристики з місця роботи та проживання, задовільні матеріальні та сімейно-побутові умови, задовільний стан здоров’я , тобто можуть виконувати обов’язки опікунів.
В зв’язку з тривалими спорами щодо призначення опікуна над підопічним ОСОБА_10, Лебединському психоневрологічний інтернат вирішив, що найкращими умовами для нього будуть умови, створені інтернатом, оскільки за станом його здоров’я він повинен перебувати під постійним наглядом вихователів та лікарів. Такі умови не можуть йому створити інші заявники, бо вони переслідують в цьому матеріальну зацікавленість квартирою, частина якої належить ОСОБА_10 на праві власності, що стверджується рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2010 року в справі №2-267/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання не дійсним договору довічного утримання ( а.с. ).
Згідно зі ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
З поданнями, оформленими належним чином, до суду звернулись Лебединському міськвиконком Сумської області та виконком Березовської сільської ради Талалаївського району Сумської області ( а.с. 22,161). Орган опіки та піклування виконкому Октябрської районної ради м. Полтави звернувся з листом про розгляд питання призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_10 ОСОБА_1, який може виконувати ці обов’язки, однак його родинні стосунки з ОСОБА_10 документально не підтверджені, тому в прийнятті рішення орган опіки та піклування покладається на розсуд суду ( а.с. ). Вказаний лист суд не може розглядати як подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою – ОСОБА_10, оскільки він не є висновком органу опіки та піклування, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 суд вважає необхідним відмовити.
Відповідно п. 3.1 Правил опіки та піклування при призначені опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов’язки, стосунки між ним і підопічним.
Як стверджують допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які проживали тривалий час по сусідству з сім’єю ОСОБА_10, після смерті глави сімейства, мати та син ОСОБА_10, жили в бідності, ніякої допомоги та підтримки їм ніхто не надавав, із-за нестачі коштів водо- та каналізаційні комунікації в їхній квартирі прийшли в непригодність, на що скаржились сусіди, що проживали на нижчому поверсі. Внаслідок таких обставин ОСОБА_13 вимушена була віддати свого сина до психоневрологічного інтернату, до того ж погіршився її стан здоров’я.
Коли ОСОБА_13 захворіла, в грудні 2007 року сусіди подзвонили ОСОБА_1, але він відмовився приїхати, тоді вони повідомили про жахливий стан родичів ОСОБА_13 – ОСОБА_3, і ті в березні 2008 року забрали ОСОБА_13 до себе в село, де вона ІНФОРМАЦІЯ_5 померла та була ними похована. Після смерті опікуна ОСОБА_13 потенціальні опікуни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відвідували недієздатного ОСОБА_10 тільки в дні судових засідань.
Відповідно до ст..66 ЦК України якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Враховуючи те, що ОСОБА_10 протягом тривалого часу ( десяти років) перебуває на повному державному утриманні в Лебединському психоневрологічному інтернаті, має другу групу інвалідності з дитинства, страждає психічним захворюванням та за станом свого здоров’я не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, і такий стан його здоров’я є стабільним, виходячи з його інтересів, суд дійшов висновку про те, що саме умови, створені Лебединському психоневрологічним інтернатом, будуть найбільш сприятливими для нормального проживання, виховання та розвитку недієздатного ОСОБА_10
Таким чином, дослідивши наявні докази, враховуючи інтереси недієздатного, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає необхідним у задоволення вимог щодо призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 опікуном відмовити та призначити опікуном Лебединському психоневрологічний інтернат в особі його директора ОСОБА_12.
Керуючись ст. ст. 10,15, 30, 62, 66, 202, 209, 211, 213-215, 218, 234, 240, 241 ЦПК України, ст. 55, 60, 66 ЦК України, «Правилами опіки та піклування» затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року» ,
В И Р І Ш И В:
Встановити опіку та призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, Лебединському психоневрологічний інтернат в особі директора ОСОБА_12.
В задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення опіки та призначення їх опікунами над недієздатним ОСОБА_10 відмовити.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення, та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд, або в порядку ст.. 295 ч.4 ЦПК України.
Суддя Лебединського
райсуду А.О. Гура
Народні засідателі: М.В. Діденко
О.І. Шушман