Справа № 2-а-144/07
категорія 21
П О С Т А Н О В А
іменем України
29 серпня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої-судді Євпак В.В.
при секретарі Курдиш М.В.
за участі позивача, представників відповідачів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області, головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання по виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивачка просить визнати незаконними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області та головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Також просить зобов'язати відповідачів призначити та виплачувати дану пенсію з 01.11.2006 року по 06.07.2008 рік, виплатити пенсію за 9 місяців у розмірі 2556 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Вимоги мотивує тим, що вона навчається в аспірантурі Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з відривом від виробництва і має право на отримання пенсії по втраті годувальника, але відповідачі у призначенні та виплаті такої пенсії їй відмовили без законних на те підстав.
Просить допустити виконання рішення в частині виплати пенсії до негайного виконання.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги в частині виплати та розміру пенсії, а також стягнення моральної шкоди. Просить стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені суму невиплаченої пенсії у розмірі 2562 грн. 21 коп. без врахування сум компенсаційних та індексаційних виплат. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язати забезпечити виконання вчасної виплати. Моральну шкоду у розмірі 10000 тис. грн. просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку. В решті заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача головного управління ПФУ в Житомирській області в судовому засіданні проти позову заперечує з тих підстав, що призначення та виплата пенсій відноситься до компетенції управління ПФУ у м. Коростені, а не головного управління ПФУ в Житомирській області. Також пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається дітям, які навчаються у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, а позивачка навчається в аспірантурі державної наукової установи, яка не відноситься до вищого навчального закладу. Щодо виплати моральної шкоди, то позивачка не надала доказів на підтвердження моральних чи фізичних страждань, та чому зазначена шкода вираховується саме у розмірі 10000 грн.
Представник відповідача управління ПФУ в м. Коростені в судовому засіданні проти позову заперечує також з підстав навчання позивачки в аспірантурі державної наукової установи.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив: у зв'язку зі смертю матері позивачки ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть, ОСОБА_1 була призначена пенсія по втраті годувальника з 20.03.2004 року по 31.08.2006 року на період її навчання у вищому навчальному закладі, а саме Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Виплата була припинена у зв'язку з закінченням зазначеного навчального закладу.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з зарахуванням її на навчання до аспірантури Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з відривом від виробництва, звернулась до Управління пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області з заявою про призначення (продовження) їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника на період навчання, тобто з 01.11.2006 року.
Позивачці було відмовлено у виплаті пенсії по втраті годувальника управлінням ПФУ в м. Коростені, що підтверджується листом фонду за вихідним № НОМЕР_1 від 30.03.2007 року з підстав, що ст. 37 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не передбачають виплату та продовження пенсії по втраті годувальника аспірантам наукових установ.
Відповідно до ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Відповідачі не заперечують, що позивачка втратила годувальника та не досягла 23 років. Заперечення мотивують тим, що наявність таких ознак, як навчання та навчання саме у вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації, що є підставою для призначення пенсії, в даному випадку відсутні.
Але з таким висновком відповідачів суд не погоджується.
Законом України „Про вищу освіту” (далі Закон), зокрема в ст. 53 зазначено, що особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є аспіранти.
Аспірант - особа, яка має вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліст, навчається в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата наук.
Таким чином аспірант є особою, що навчається у вищому навчальному закладі, а відповідно має право на отримання пенсії по втраті годувальника.
Позивачка ОСОБА_1, відповідно до наказу № НОМЕР_2 від 12.10.1006 року зарахована та навчається в аспірантурі Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з відривом від виробництва з 01.11.2006 року по 31.10.2009 рік.
Вищезазначений Закон також визначає рівність такої особи щодо її навчання як у вищому навчальному закладі, так і у закладі наукової установи.
Стаття 46 Конституції передбачає право позивачки на соціальний захист, що включає право на забезпечення її у разі втрати годувальника.
З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає, що позивачка має всі підстави для отримання пенсії по втраті годувальника.
Суд також вважає, що саме управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області в межах своїх повноважень безпідставно відмовило позивачці у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Відповідно до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 має право на отримання такої пенсії до досягнення 23 років, тобто до 06.07.2008 року.
Оскільки пенсія позивачці за період з 01.11.2006 року по даний час не була призначена та виплачена, суд вважає необхідним стягнути невиплачену пенсію за зазначений період в розмірі 2846 грн. 90 коп. (284 грн. 69 коп. х 10 місяців) одноразово з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені.
Оскільки головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області забезпечує повне і своєчасне фінансування на виплату пенсій, суд вважає необхідним зобов'язати його забезпечити виконання виплати пенсії ОСОБА_1.
В решті позовних вимог до даного відповідача суд відмовляє.
Що стосується стягнення з відповідачів моральної шкоди в солідарному порядку в розмірі 10000 грн., суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Позивачка не обґрунтувала та не надала доказів, які б підтвердили наявність у неї моральних та душевних страждань страждань.
ОСОБА_1, юрист за фахом, не позбавлена була можливості зразу ж звернутись до суду з даним позовом.
Керуючись Конституцією України, Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Законом України „Про вищу освіту”, 1167 ЦК України, ст.ст. 11, 68, 86 , 158-163, 167, 254, 256 КАС України, -
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01.11.2006 року по 06.07.20008 року до досягнення нею 23-х років.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 невиплачену їй пенсію за період з 01.11.2006 року по 31.08.2007 року в розмірі 2849 грн. 90 коп.
Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області забезпечити виконання виплати пенсії ОСОБА_1.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області, головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Допустити постанову суду в частині стягнення пенсії в розмірі 2846 грн. 90 коп. до негайного виконання.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Євпак