Справа № 2-3265/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е )
15 липня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк”, 3-тя особа: відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві про зобов‘язання надати згоду на реєстрацію,
в с т а н о в и в :
у березні 2010 року позивачі звернулись до суду з даним позовом.
В обґрунтування позову зазначали, що вони проживають у кімнаті НОМЕР_1 сімейного гуртожитку по АДРЕСА_1. Житло надане працівниці відповідача ОСОБА_1 на сім‘ю з трьох осіб згідно розпорядження № 25 від 17.06.1998 року керівництва банку за погодженням із профкомом установи. Приміщення гуртожитку на час їх поселення належало до державної власності.
У 1996 році відповідач приватизував гуртожиток.
Після звільнення у грудні 1999 року ОСОБА_1 з банку за скороченням штату, відповідач звернувся до суду з позовом про виселення їх з гуртожитку та рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2004 року, яке на теперішній час є чинним, в позові відмовлено.
Разом з тим, відповідач ухиляється від надання їм дозволу на реєстрацію за місцем проживання, що ущемляє їх законні права та інтереси. На їх неодноразові звернення з проханням не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням та надати дозвіл на реєстрацію проживання відповідач надсилав тільки вимоги про негайне звільнення житлового приміщення та погрози застосування примусового виселення.
На їх звернення з цього ж приводу 3-тя особа надала відповідь, що їх реєстрація за місцем проживання можлива на підстави заяви про реєстрацію, яка повинна бути облікована та затверджена печаткою житлового органу. Такі заяви ними були складені та 17.11.2009 року передані відповідачу для обліку та затвердження, разом з тим, до теперішнього часу відповіді не надійшло.
У зв‘язку з викладеним просять зобов‘язати відповідача надати згоду на реєстрацію їх місця проживання за зазначеною вище адресою та повідомити про це ВГІРФО Оболонського РУГУ МВС України у м. Києві.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день та час повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
3- я особа подала заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Оскільки позивачі не заперечують проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 була вселена у кімнату НОМЕР_1 гуртожитку Промінвестбанку України по АДРЕСА_1 за клопотанням Харківського відділення Промінвестбанку від 18.03.1998 року за № 01/494 на підставі розпорядження заступника Голови правління Промінвестбанку від 17.06.1998 року № 16/зп. Ордер на вселення не видавався, про що підтвердили позивачі в судовому засіданні.
06.12.1999 року ОСОБА_1 звільнена з роботи у Харківському відділенні промінвестбанку у м. Києві за скороченням штату, проте надалі залишилася проживати у гуртожитку разом з членами своєї сім`ї та проживає в ньому на теперішній час.
Позивачі неодноразово звертались до відповідача з заявами щодо надання згоди на їх реєстрацію, разом з тим, протягом 2004-2009 років на їх адресу неодноразово надходили розпорядження з повідомленням про необхідність звільнення кімнати у зв‘язку з відсутністю у них права на подальше проживання в гуртожитку.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2004 року в позові Промінвестбанку до сім‘ї ОСОБА_3 про визнання незаконним поселення в гуртожиток та виселення їх із займаного приміщення відмовлено.
Відповідно до оглянутих у судовому засіданні паспортів позивачі були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 та зняті з реєстрацією за даною адресою 27.10.2009 року.
Після зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання позивачі звернулися безпосередньо до відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві із заявою їх реєстрації за місцем проживання.
Даний орган надав позивачам 11.02.2010 року письму відповідь у якій зазначив, що реєстрація здійснюється на підставі заяви, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 28.07.2004 року, яка має бути облікова та завірена печаткою житлового органу.
З пояснень позивачів ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк” відмовляє позивачам у наданні згоди на їх реєстрацію у зв`язку з тим, що не визнає за ними право на користування кімнатою у гуртожитку.
Позивачі просять зобов`язати відповідача надати таку згоду та повідомити про це відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві.
Статтею 16 ЦК України, якою визначено способи захисту порушеного права, не передбачено такого способу захисту права особи як примусове зобов`язання іншої особи надати згоду.
Питань про визнання за ними права користування спірним житловим приміщенням, оскарження дій відповідача щодо ненадання відповіді на звернення, оскарження дій відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві щодо відмови у реєстрації позивачі не ставлять, а суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає справи лише в межах заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону. А тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 224, 226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду позивачем може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
Рішення не набрало законної сили.
Копія вірно
Суддя