Справа 22ц-3070 /2010р. Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н.В.
Категорія – цивільна Доповідач: Губар В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді: Позігуна М.І.,
суддів: Губар В.С., Шемець Н.В.,
при секретарі : Рачовій І.І.
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 травня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ТехНова” до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за теплопостачання,
в с т а н о в и в :
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2010 року позовні вимоги ТОВ фірма „ТехНова” задоволено частково: стягнуто солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ТОВ фірми “ТехНова” 1112 грн. 53 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання; стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь позивача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – з кожного по 10 грн. 00 коп.; стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. 00 коп. – з кожного по 17 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_5 просять скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ фірма „ТехНова”, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неналежного дослідження судом всіх обставин справи, що мають суттєве значення для справи. Апелянти вважають, що суд помилково застосував Постанову Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003р., та не застосував норми Конституції України, ст. 22 Закону України „Про міліцію”, ст.26 Закону України „Про державну податкову службу”. Апелянти наполягають на тому, що згідно положень Закону України „Про міліцію” співробітник міліції та члени його сім”ї мають право не на відшкодування витрат по оплаті за комунальні послуги, а 50-відсоткову знижку по їх оплаті. Крім того, зазначені закони не покладають на працівника міліції обов”язку здійснювати стовідсоткову оплату комунальних послуг.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ фірма „ТехНова”, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 22 Закону України „Про міліцію” ОСОБА_5 має право на 50-процентну знижку по оплаті комунальних послуг, в тому числі послуг з теплопостачання, які надає позивач, проте законодавством визначений порядок надання такої пільги, відповідно до якого відповідач повинен був, до звільнення з органів внутрішніх справ, проводити оплату наданих послуг у повному обсязі, а потім за місцем служби подати до бухгалтерії документи про їх оплату для відшкодування йому таких витрат, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 року
Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 1983 року по 17.04.2008 року був працівником міліції, проходив службу в органах внутрішніх справ України(а.с.28), що підтверджується копією трудової книжки , та має право на пільги, передбачені законодавством.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про міліцію” працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг.
Згідно Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року №426, видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.
Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Згідно п.8 Порядку, зазначений еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами. Вказаний порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ у тому числі і органів міліції. До звільнення з органів внутрішніх справ у відставку – до 17.0402008 року, позивач мав реалізувати право пільгової оплати за житлово-комунальні послуги відповідно до вище визначеного Порядку, проте до бухгалтерії установи не звертався, самостійно сплачуючи позивачеві за отримувані послуги теплопостачання 50% їх вартості. Твердження ОСОБА_5 про недійсність постанови Кабінету Міністрів № 426 від 31 березня 2003 року з наступними змінами і доповненнями, якою затверджений вищевказаний Порядок надання пільг, апеляційний суд відхиляє як юридично неспроможні, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003 року у встановленому законом порядку не скасована і чинності не втратила.
Таким чином, надання пільг відповідачу ОСОБА_5 за рахунок позивача є неприпустимим, оскільки суперечить принципам фінансування органів державної влади, а також Закону України „Про міліцію”.
З 17.04.2008 року ОСОБА_5 являється пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України (а.с.29) і згідно з вимогами ст.22 Закону України „Про міліцію” за ним зберігається право на пільги за цим Законом, у тому числі і на 50% знижку вартості послуг теплопостачання, яка оплачується у встановленому порядку за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання населенню передбачених законодавством пільг.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позову ТОВ фірма „ТехНова”. Період заборгованості – з 01.04.2007 року по 01.03.2010 - в межах трирічного строку позовної давності, та сума боргу - 1112 грн.53 коп., - вірно визначені судом першої інстанції і апелянтами не надано належних доказів апеляційному суду на спростування висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом помилково застосовано Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу є не обгрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вимоги позивача грунтуються на нормах чинного нормативного акту, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами .
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки судом вірно визначені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка, а апеляційна скарга не містить передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5 відхилити .
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: