Справа №11-4922009 р.

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальська І.А.

Доповідач: Кульбака С.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Петришина І.П.

Суддів: Кульбаки С.С, Зайцева В.А.

За участю прокурора: Фінца Д.Г.

Замісника: ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4

Засудженого: ОСОБА_4

розглянула 28 травня 2009 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4. державного обвинувача із змінами на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 квітня 2009 року, згідно якого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, раніше судимий 20.07.2007 року Замостянським райсудом м. Вінниці за ст. 152 ч. 1,153 ч. 1,186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з 2-х річним іспитовим строком, не працюючий, не одружений, -

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України остаточна міра покарання призначена у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1900 грн. матеріальної шкоди.

ОСОБА_4 засуджений за те, що 11.07.2008 року близько 19 год., знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 в м. Вінниці, де побачивши раніше незнайому йому ОСОБА_5, з метою відкритого викрадення чужого майна, підбіг до останньої і ривком зірвав з її шиї ланцюжок з кулоном з жовтого металу. Після цього ОСОБА_4 зник з місця скоєння злочину.

Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій шкоду в розмірі 1900 грн.

В апеляції адвоката ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку та закриття провадження по справі.

В апеляції державного обвинувача Калитка В.В. із змінами ставиться питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 та захисника засудженого - ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача із змінами підлягає задоволенню; апеляція адвоката ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

В порушення цих вимог органи досудового слідства не вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи. Тому ряд обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, залишились нез’ясованими.

Під час досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_4 заперечував свою вину у скоєнні грабежу.

При цьому він пояснив, що 11.07.2008 року працював вантажником в ПП «ОСОБА_2», яке розташоване по АДРЕСА_3

Близько 17 год. 30 хв. він підійшов до завідуючої складом ОСОБА_6, сказав їй, що пошкодив коліно і попросив, щоб вона відпустила його з роботи.

Отримавши дозвіл ОСОБА_6, він поїхав додому. Того дня він був одягнений в шорти чорно-синього кольору, сіру футболку з білою смугою на грудях та білі кросівки.

Приїхавши додому близько 18 год., він ліг спати і лише ранком проснувся.

Крім того. ОСОБА_4 пояснив, що ніколи він не носив кепку і окуляри.

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в судовому засіданні пояснила, що дійсно 11.07.2008 року приблизно о 17 год. 30 хв. вона відпустила ОСОБА_4 з роботи, так як на коліні у нього була пухлина.

Допитаний в ході досудового слідства і в суді свідок ОСОБА_7 пояснив, що проживає по АДРЕСА_2. 11.07.2008 року близько 18 год. він підмітав подвір’я.

В цей час мимо його воріт проходив ОСОБА_4, який був одягнений в темні шорти, темну футболку з надписом «Адідас» та білі кросівки. В руках він тримав поліетиленовий пакет зеленого кольору. На його питання ОСОБА_4 пояснив, що він травмував коліно, а тому відпросився з роботи.

Коліно в ОСОБА_4 було перебинтовано.

Після того, як ОСОБА_4 пішов додому до нього підійшла мати ОСОБА_4 і попросила його включити насос, щоб набрати води для поливу посилаючись на те, що син ліг відпочивати і не може їй допомогти.

Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві і в суді пояснив, що близько 17 год. він прийшов на роботу на ПП «ОСОБА_2». В цей час ОСОБА_4, який працював в першу зміну, підійшов до ОСОБА_6 і попросив відпустити його з роботи, посилаючись на хворе коліно.

Приблизно о 17 год. 20 хв. ОСОБА_4 пішов з підприємства. Він був одягнений в темні шорти, темну футболку та білі кросівки.

Жодного разу він не бачив, щоб ОСОБА_4 одягав кепку і носив темні окуляри.

Волосся в ОСОБА_4 було середньої довжини, а на обличчі була невелика борідка.

Показанням ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 орган досудового слідства не дав будь-якої оцінки, а суд критично віднісся до них, мотивуючи тим, що свідки являються близькими родичами.

Хоча ні один із названих вище свідків не знаходиться в родинних стосунках з ОСОБА_4.

Показання ОСОБА_4 і свідків на досудовому слідстві і в судовому засіданні послідовні і узгоджуються з матеріалами справи.

Постановляючи вирок суд зіслався в основному на показання потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, протоколи пред’явлення особи для впізнання.

Між тим, суперечності в показаннях потерпілої і свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві і в суді викликають сумніви в їх об’єктивності.

Так, при дачі показань на досудовому слідстві ОСОБА_5 вказала, що особа, яка здійснила на неї напад 11 липня 2008 року була високого зросту, приблизно 185 см на зріст, віком 18-20 років, худорлявої статури, з худим обличчям, гострим підборіддям, довгим і гострим носом, середніми вухами, довгими пальцями, коротким чорним волоссям.

Нападник був одягнений в чорну спортивну куртку, чорні катонові штани, чорно сірі кросівки, чорну кепку, в окулярах в сірій оправі з темно-чорним склом (а.с. 3,13) .

При проведенні впізнання нападника ОСОБА_5 вказала всі прикмети, які були в її показаннях, за виключенням - короткого волосся (а.с. 34) . Як вбачається з матеріалів справи волосся у ОСОБА_4 не було коротким.

Допитана в судовому засіданні потерпіла пояснила, що ОСОБА_4 на момент скоєння злочину був одягнений в спортивну куртку, сірі потерті джинси та кросівки із світлою підошвою (а.с. 304) . Ці суперечності в показаннях потерпілої не були усунуті ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні.

При дачі показань на досудовому слідстві потерпіла не могла назвати свідків скоєння злочину.

Це підтверджується рапортами працівників міліції, які намагались відшукати таких свідків, але не могли цього зробити (а.с. 5,12) .

Через 10 днів після скоєння злочину, не відомо яким чином, були встановлені дві особи, зі слів яких вони були очевидцями скоєння нападу на ОСОБА_5 11.07.2008 року.

Це громадянки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, зі слів яких вони на момент скоєння злочину знаходились на певній відстані від місця скоєння злочину.

Допитані на досудовому слідстві ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо одягу, взуття, очків і прикмет нападника дали ідентичні показання, показанням потерпілої.

При проведенні опізнання нападника за участю ОСОБА_11, остання показала, що той був одягнений в темних штанах і майці і носив темні очки (а.с. 63) .

В судовому засіданні ОСОБА_9 показала, що вона була очевидцем скоєння нападу ОСОБА_4 на ОСОБА_5, що нападник був високого зросту, з овальним обличчям, гострим підборіддям та середніми вухами, що на ньому були темні окуляри, темні кросівки і кофта застібнута під шию, а також кепка на голові.

Ці істотні суперечності в показаннях свідка ОСОБА_9 не були усунуті ні досудовим слідством, ні судом.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що після скоєння нападу на ОСОБА_5, вона з останньою пішла в міліцію (а.с. 206-207) .

Ці показання ОСОБА_9 являються неправдивими, так як спростовуються матеріалами справи.

Постановляючи вирок суд зіслався на протоколи проведення опізнання ОСОБА_4 за участю ОСОБА_5 і ОСОБА_9.

З матеріалів справи вбачається, що ця слідча дія досудовим слідством була проведена з порушенням кримінально-процесуального законодавства і не може бути доказом.

Крім того, судом не досліджувались матеріали досудового слідства в частині проведення опізнання.

Не досліджувались в судовому засіданні і показання свідка ОСОБА_10, а тому суд, постановляючи вирок не вправі був посилатись на її показання на досудовому слідстві.

Згідно матеріалів досудового слідства вбачається, що 18 липня 2008 року ст. слідчим Замостянського РОВД м. Вінниці був направлений запит на ім’я головного лікаря обласної лікарні ім.. Ющенка щодо надання інформації відносно ОСОБА_4 (а.с. 21) .

Станом на 18.07.2008 року в матеріалах справи відсутні будь-які дані про причетність ОСОБА_4 до скоєння злочину.

Перше опізнання ОСОБА_4 було проведено 19.07.2008 р. (а.с. 34), після чого останній був затриманий.

Такі дії свідчать про необ’єктивність досудового слідства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що досудовим слідством і судом допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджають суду постановити законний і обґрунтований вирок.

За таких обставин вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 8.04.2009 року щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.

При додатковому розслідуванні необхідно усунути суперечності в показаннях потерпілої, свідків, дати належну оцінку всім показанням свідків, в тому числі свідків, які підтверджують алібі ОСОБА_4; перепровірити показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12, які в судовому засіданні пояснили, що на момент скоєння злочину ОСОБА_4 носив невелику борідку; провести за участю свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 слідчий експеримент в ході якого вияснити, чи могли вони на певній відстані від місця скоєння злочину роздивитись одяг нападника і його прикмети; зробити запит оператору мобільного зв’язку щодо розмови потерпілої в момент скоєння злочину 11.07.2008 року біля 19 години (коли точно почалась і закінчилась та розмова, що відомо тій особі, з якою зі слів потерпілої вона говорила про скоєння злочину; провести інші слідчі дії.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365 та 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 та державного обвинувача Калитка В.В. із змінами задоволити частково.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 квітня 2009 року щодо ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 2 КК України скасувати, а справу направити прокурору Замостянського району м. Вінниці для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити попередню - утримання під вартою.