ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 р. Справа № 2-а-2061/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1;
відповідача : Левицький О.В. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування наказу та поновлення на роботі
ВСТАНОВИВ :
В травні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу № 210-к від 20.05.2010р. про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на посаді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом № 210-к від 20.05.2010р. припинено державну службу ОСОБА_1, заступника начальника Вінницького міського управління юстиції - начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби та звільнено його з займаної посади 20.05.2009р. у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу". На думку позивача, накладене на нього покарання у вигляді звільнення з посади за порушення присяги державного службовця занадто суворе і не відповідає допущеному порушенню у вигляді неналежного контролю за роботою підлеглих державних виконавців по виконавчих провадженнях. Також позивач зазначив, що не порушував вимог ЗУ "Про виконавче провадження", інструкції "Про порядок проведення виконавчих дій" та Присяги державного службовця, як про це зазначено в наказі про звільнення. Крім того. прокуратура м. Вінниці по результатах перевірки винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки, в процесі перевірки не було встановлено фактів зловживань службовим становищем чи перевищення службових повноважень , а також осіб яким було завдано шкоди.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях № 14-07/15 від 01.07.2010р. (а.с.37-40), наголосивши на тому, що наказ № 210-к від 20.05.2009р., яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1, виданий головним управлінням юстиції у Вінницькій області в межах повноважень та у спосіб, що передбачені як Кодексом законів про працю України, так і Законом України "Про державну службу". Крім того, відповідач наполіг на застосуванні судом вимог ст. 100 КАС України, та просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, зокрема, із підстав пропущення строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, зокрема, відмовний матеріал прокуратури м. Вінниці № 26 в/м-09 за матеріалами цільової перевірки Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Згідно наказів начальника Головного управління юстиції у Вінницькій області № 25 від 23.01.2009р., № 32 від 27.01.2009р., № 43 від 02.02.2009р., повноважною комісією проведена цільова перевірка стану виконання судових рішень у Замостянському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про стягнення військових частин Міністерства оборони України на користь фізичних осіб компенсацій за не отриманий продовольчий пайок та інших коштів за період з 2006 по 2008 роки. В результаті перевірки виявлені грубі порушення Закону України "Про виконавче провадження" та інших нормативно правових актів.
На підставі висновків перевірки, 20.05.2009р. наказом начальника Головного управління юстиції у Вінницькій області за № 210/к припинено державну службу ОСОБА_1, заступника начальника Вінницького міського управління юстиції - начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби та звільнено його з займаної посади 20.05.2009р. у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Даним наказом зобов'язано начальника відділу кадрової роботи та державної служби підготувати до 21.05.2009р. матеріали для направлення до органів прокуратури.
24.07.2009р. помічником прокурора м. Вінниці Мельниченком В.М. винесено постанову, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно державних виконавців Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та посадових осіб Головного управління юстиції у Вінницькій області у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367, 368 Кримінального Кодексу України, в зв'язку з відсутністю в їх діях складів злочинів.
При розгляді даної адміністративної справи, суд враховує наступне.
Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На державних службовців законодавство про працю поширюється у повному обсязі, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, насамперед, Законом України «Про державну службу».
Але, з огляду на те, що законодавство України у сфері публічної служби не містить порядку та строків оскарження рішень щодо проходження та звільнення з публічної служби, в даному випадку необхідно застосувати спеціальний строк позовної давності, встановлений загальними нормами чинного законодавства у сфері трудових відносин, а саме: норм ст. 233 Кодексу законів про працю України (ВР УРСР від 10.12.71; далі - КЗпП України).
Статтею 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Вищезазначені норми закону кореспондуються з п.13 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", яким визначено, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду. Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
З наказом про припинення державної служби та звільнення з посади заступника начальника Вінницького міського управління юстиції - начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 ознайомлений 20.05.2009р., що стверджується наявністю його підпису на даному наказі (а.с. 67). Трудову книжку позивач отримав також 20.05.2009р.. Вказана обставина підтверджується наявністю підпису позивача в книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (а.с.68).
Таким чином, позивач дізнався про винесення наказу № 210/к від 20.05.2009р. про його звільнення 20.05.2009р. та міг оскаржити до суду дії Головного управління юстиції у Вінницькій області в строки визначені законодавством.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду лише в травні 2010 року, ним пропущений встановлений законодавством строк для оскарження наказу про припинення державної служби та звільнення, що відповідно до статті 100 КАС України є підставою для відмови у позові, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В судовому засіданні позивач вказав на те, що строк пропущений ним з поважних причин. При цьому, як на підставу поновлення строку, послався на тривале проведення перевірки прокуратурою м. Вінниці і неможливість оскарження наказу без врахування відповідного рішення прокуратури.
В судовому засіданні встановлено, що прокуратурою м. Вінниці проводилась перевірка на наявність ознак злочину в діях державних виконавців Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції та посадових осіб Головного управління юстиції у Вінницькій області. Висновки, викладені в довідці про результати цільової перевірки Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції та в оскаржуваному наказі, об'єктом перевірки не були.
Таким чином, проведення перевірки прокуратурою м. Вінниці за направленими Головним управлінням юстиції у Вінницькій області матеріалами не впливало на прийнятий наказ про припинення державної служби та звільнення позивача та не позбавляло його можливості скористатись правом на оскарження вказаного наказу у строки визначені законодавством.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 57 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Це положення під терміном "права і обов'язки" розуміє зміст об'єктивного права, та зміст нормативних актів, договорів тощо. Після оприлюднення тексту Кодексу в офіційних виданнях держава вважається такою, що виконала даний припис Конституції України. Обов'язок з'ясувати зміст об'єктивного права лежить, за загальним правилом, на особі. Тому стаття 68 Основного Закону встановила, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Даний припис можна за аналогією застосувати і до інших випадків настання невигідних для особи наслідків, коли вона неналежним чином виконала свій обов'язок чи мала намір реалізувати право із порушенням встановленого порядку.
За сукупністю наведених обставин, а також враховуючи те, що відповідач наполягає на тому, що строк звернення до суду позивачем пропущено, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування наказу №210-к від 20.05.2009 року та поновлення на роботі - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 16.07.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
13.07.2010