Справа №22ц-3883/2010р. Головуючий у 1-й інстанції Биба Ю.В.
Категорія 20 Доповідач у 2-й інстанції – Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – судді Поліщука М.А.
суддів: Касьяненко Л.І., Воробйової Н.С.
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2010року у справі за позовом прокурора Миронівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача: служба в справах неповнолітніх Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача: виконавчий комітет Центральненської сільської ради, приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М., комунальне підприємство Київської обласної ради „Білоцерківське міжміське Бюро технічної інвентаризації”, Громова Ганна Василівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та передачу житла у власність.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року прокурор Миронівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та її законного представника ОСОБА_4 звернувся в суд із вказаним позовом і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 укладений ОСОБА_5, яка діяла від імені неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_8, зобов”язати ОСОБА_2 передати вказану квартиру у власність неповнолітньої ОСОБА_3
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вказаний договір купівлі-продажу квартири не відповідає вимогам закону, оскільки вчинений ОСОБА_5 всупереч інтересам її неповнолітньої дитини із використанням завідомо неправдивого документу – рішення виконавчого комітету Центральненської сільської ради №46 від 30.06.2004року про надання дозволу ОСОБА_5 на продаж вказаної квартири від імені її малолітньої дочки ОСОБА_3
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2010року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 2.09.2004року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 та посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 з моменту його укладення. Зобов’язано ОСОБА_2 передати у власність ОСОБА_3 АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на невірне встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що оспорюваний договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 2.09.2004року суперечить вимогам законодавства, правам та інтересам неповнолітньої ОСОБА_3.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони належним чином обґрунтовані та відповідають вимогам закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.203 ЦК України
1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
6.Правочин, що вчиняється батьками(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та(або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 2.03.2004року набула право власності на АДРЕСА_1 яке було зареєстроване Білоцерківським МБТІ 19.03.2004року.
На підставі завідомо неправдивого документа - рішення виконавчого комітету Центральненської сільської ради від 30 червня 2004року про надання ОСОБА_5 дозволу на продаж квартири від імені її малолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, діючи від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 (продавець), уклала із ОСОБА_8 (покупець) договір купівлі-продажу, за яким продавець продала, а покупець купив АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер і після його смерті відкрилась спадщина, яку в установленому законом порядку прийняла ОСОБА_2
Встановивши вказані обставини, суд прийшов до правильного висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5, яка діяла від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_8, є недійсним з підстав, передбачених ч.1,ч.6 ст.203,215 ЦК України, оскільки зміст правочину суперечить ст.ст.41,47 Конституції України, ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України.
Позивачем доведено, що одна із сторін правочину – ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу, який суперечить правам та інтересам її малолітньої дитини – дочки ОСОБА_9.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано захистив право власності ОСОБА_3 шляхом зобов’язання ОСОБА_2 передати у власність ОСОБА_3 АДРЕСА_1 оскільки квартира вибула із володіння ОСОБА_3 не з її волі, а іншим шляхом, а тому за правилами ст.388 ЦК України власник має право на витребування майна від добросовісного набувача.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем майна і обставини про порушення прав малолітньої особи при укладенні договору купівлі-продажу квартири сталися не з вини ОСОБА_8, не заслуговують на увагу, оскільки при вирішенні спору суд виходив із доведеності правових підстав недійсності правочину, визначених законом.
Інші доводи апеляційної скарги про невірне встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2010року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді
З оригіналом згідно:
Суддя
Справа №22ц-3883/2010р. Головуючий у 1-й інстанції Биба Ю.В.
Категорія 20 Доповідач у 2-й інстанції – Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – судді Поліщука М.А.
суддів: Касьяненко Л.І., Воробйової Н.С.
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2010року у справі за позовом прокурора Миронівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача: служба в справах неповнолітніх Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача: виконавчий комітет Центральненської сільської ради, приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М., комунальне підприємство Київської обласної ради „Білоцерківське міжміське Бюро технічної інвентаризації”, Громова Ганна Василівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та передачу житла у власність.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Враховуючи складність справи, складання повного судового рішення відкласти на строк п’ять днів з дня закінчення розгляду справи – до 19.07.2010 року і проголосити вступну і резолютивну частину ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 209, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2010року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді