ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 р. Справа № 2-а-2785/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі м. Вінниця
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Качурішин О.В.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Лівобережного міжрайонного центу зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_2
про: стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
Лівобережний міжрайонний центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 747,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянин ОСОБА_2, який перебував на обліку як безробітний у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості, було призначено допомогу по безробіттю. При перебуванні на обліку відповідач паралельно працював в ТОВ «Мангуст-Альфа», в зв’язку з чим допомогу по безробіттю йому було нараховано та перераховано безпідставно. Добровільно, безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв’язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
ОСОБА_2 з 28.10.2008 року перебував на обліку в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. 04.11.2008 року, згідно поданої заяви йому було надано статус безробітного та відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” призначено допомогу по безробіттю.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
За результатами проведеного розслідування складено акт Лівобережним МЦЗ №817 від 09.11.2008 року, розглянувши який, суд встановив, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний з 28.10.2008р. по 22.04.2010р. , на підприємстві ТОВ «Мангуст - Альфа» працював з 11.02.2009р. по 27.05.2009р.
Згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” матеріальна допомога виплачена в період одночасного перебування ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості і працюючи в ТОВ «Мангуст-Альфа» підлягають поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно розрахунку Лівобережного міжрайонного центру зайнятості вбачається, що сума матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг яка повинна бути повернута ОСОБА_2 за період з 11.02.2009р.-13.04.2009р. становить 747,43 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, на момент розгляду справи відповідачем дана заборгованість не сплачена.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Представником позивача було надано достатньо доказів в обгрунтовання позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 747,43 гривень.
Ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав для визнання позову суд приходить до висновку позов задоволити повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) кошти в сумі 747 (сімсот сорок сім грн.) 43 коп. на рахунок Лівобережного міжрайонного центу зайнятості №37178304900005 УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код одержувача 20097728.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 20.07.10
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна