Справа № 22ц-3379/  2010 р.                                           Головуючий у 1 інстанції  Оладько С.І.

Категорія  57                                                                       Доповідач Поліщук М.А.

   У Х В А Л А        

Іменем                України.        

 14 липня   2010 року                       Колегія суддів судової палати в цивільних справах  апеляційного суду Київської області  в складі:

          головуючого - судді Поліщука М.А.

суддів  - Касьяненко Л.І., Воробйової Н.С.

при секретарі – Зінченко Ю.М.

 розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області на постанову  Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області про  визнання  дій протиправними  та стягнення недоплаченої  щомісячної  державної соціальної  допомоги.

                 Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,-

   В С Т А Н О В И Л А:

                  У  серпні  2009 року ОСОБА_1  звернувся  до суду з позовом, у якому  просив визнати відмову відповідача щодо виплати  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за 2006-2009 роки  протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому за період з  2006 року по 2009 рік щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що становить 4290грн.

                  Постановою  Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області  щодо  нарахування та виплати ОСОБА_1  в неповному обсязі, як дитині  війни  щомісячної  соціальної  допомоги відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з  3.08.2008 року по 3.08.2009 року із врахуванням  вже проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області просить скасувати постанову  суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

                   Апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

                   По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Ірпені Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст.. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка  у 2006-2007 роках йому не виплачувалась, а  в  2008році  виплачувалась  у  розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

                   Ухвалюючи постанову про  часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

                   Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Постанова  суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

                   Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

                   Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.

                   Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

   У Х В А Л И Л А:

                    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області відхилити, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня  2010 року залишити  без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

                      Судді: