АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - судді Комлевої О.С.
суддів - Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі - Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Усть-Дунайськ"" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 17 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Усть-Дунайськ"" про стягнення різниці між фактично нарахованою платою та тією, що повинна бути нарахована, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати розрахунку при звільненні,
встановила:
08.12.2008 року ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області із зазначеним позовом, який у подальшому неодноразово уточнювала, та просила стягнути з відповідача різницю між фактично нарахованою і виплаченою заробітною платою та не нарахованою - в порядку, передбаченому чинним законодавством за період з 01.01.2001 року по 16.11.2006 року в сумі 35 382 гривні 78 коп., та середній заробітній плати за затримку виплати належних сум при звільненні за період з 17.11.2006 по 17.06.2009 року, по день розгляду справи в суді, в сумі 34 967,98 грн.
В обґрунтуванні свого позову, позивачка зазначала, що згідно Галузевої Угоди між Міністерством транспорту України і Профспілкою робітників морського транспорту України за 2001-2003 роки, продовженої на 2004-2005 роки, а також Галузевої Угоди на 2006-2009 роки були встановлені мінімальні норми оплати праці і соціальні гарантії працівникам, що є обов'язковими для застосування на підприємствах і не обмежують права трудових колективів щодо їх поширення через колективні договори. Зазначеними Угодами передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок та посадових окладів встановлюються в колективному договорі, виходячи із співвідношення рівня тарифних ставок і посадових окладів між окремими професійними групами працівників, у тому числі для професіоналів, у розмірі трьох мінімальних розмірів тарифної ставки. Ці положення відповідачем не виконувалися, у зв'язку з чим їй нараховувалась заробітна плата в меншому розмірі. Після її звільнення 16.11.2006 року відповідач не виплатив їй заробітну плату в зазначеному обсязі, у зв'язку з чим позивач просила також стягнути середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17.11.2006 року по 17.06.2009 року, по день розгляду справи в суді.
Представник позивача позов підтримав, та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але був повідомлений належним чином, неявка представника у судовому порядку визнана неповажною.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі, на її користь було стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 35382,78 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 34967, 98 грн., а також відповідача було зобов'язано нарахувати та утримати із загальної суми заробітної плати податок на доходи фізичних осіб та інші загальнообов'язкові платежі, якщо вони не нараховувались.
На рішення суду, ДП "Морський торгівельний порт "Усть-Дунайськ"" приніс апеляційну скаргу, в якої ставить питання про скасування зазначеного рішення суду, та ухвалення нового про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд обґрунтовано виходив із того, що за позивачка працювала в державному підприємстві "Морський торгівельний порт "Усть-Дунайськ" з 22.07.1985 по 16.11.2006 роки та звільнена наказам по порту від 15.11.2006 року № 422-к з посади інженера з екологічної безпеки з суміщенням обов'язків начальнику учбово-курсового пункту порту.
Галузевою угодою між Міністерством транспорту України на 2001-2003 роки, зареєстрованою в Міністерстві транспорту України 06 лютого 2001 року за №13 з наступними доповненнями, дія якої продовжено на 2004-2005 роки на підставі спільного рішення колегії Укррічфлоту і Президії Ради ПРМТУ від 02.04.2004 року передбачено, що дія зазначено Угоди поширюється на всі підприємства, організації, установи морського і річкового транспорту України незалежно від форм власності, які використовують найману працю, а також на всіх працівників з морського та річкового транспорту України, яки працюють на умовах найму. Зазначеною угодою встановлені мінімальні норми оплати праці та соціальні гарантії працівникам, що є обов'язковими для застосування на підприємствах і не обмежують права трудових колективів щодо їх розширення через колективні угоди і є основою для укладення колективних угод. Форми, системи, умови оплати праці, розмірі тарифних ставок (окладів), форми матеріальних та інших заохочувальних, компенсаційних, гарантійних виплат встановлюються на підприємстві роботодавцем разом з профспілковим органом з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, Генеральною и галузевою угодами включаються в колективний договір. Конкретні розміри тарифних ставок та посадових окладів встановлюються в колективному договорі. Виходячи з співвідношень рівня тарифних ставок і посадових окладів між окремими професійними групами працівників відповідно до Додатку №1, яким, в свою чергу встановлено, що співвідношення тарифної ставки і посадового окладу професіонала дорівнює 3 мінімальним розмірам тарифної ставки (посадового окладу), а тарифної ставки спеціаліста - 2, 5 мінімальним розмірам тарифної ставки, визначеної підприємством. Згідно Галузевої угоди між Міністерством транспорту та зв'язку України і профспілкою робітників морського транспорту України на 2006-2009 роки, зареєстрованого в Міністерстві праці та соціальної політики України 9 лютого 2006 року за №5 співвідношення місячних тарифних ставок (окладів) окремих професійно -кваліфікаційних груп професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників морського та річного транспорту відносно визначеного в колективному договорі Підприємства, розміру мінімальної місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника визначене в Додатку №1, яким передбачено, що місячна тарифна ставка професіонала не може бути менше 3 (спеціаліста не менше 2, 5) мінімальних розмірів місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника, визначеного колективним договором підприємства. В додатку (примітках) зазначено, що для визначення розміру місячної тарифної ставки (окладу) тієї чи іншої посади, необхідно встановлений для відповідного професійно-кваліфікаційній групі коефіцієнт помножити на визначений у колективному договорі мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника.
Колективним договором передбачено здійснювати оплату праці робітників порту на підставі схем тарифних ставок та посадових окладів, встановлених тарифною угодою з додержанням співвідношень в оплаті праці між окремими категоріями працівників. 11.02.2005 року до Колективного договору на 2001-2003 роки, діючого до цього часу, внесені зареєстровані в Вілківській міській раді за №1 Доповнення, п.п.12, 13 в яких встановлені місячні тарифні ставки та посадові оклади робітників.
З врахуванням положень чинного законодавства та Галузевої угоди між Міністерством транспорту України і профспілкою робітників морського та річкового транспорту України на 2001-2003 роки, зареєстрованої і міністерстві транспорту України 06 лютого 2001 року за № 13 і Галузевої угоди між Міністерством транспорту ті зв'язку України і Профспілкою робітників морського транспорту України на 2006-2009 роки, зареєстрованого в Міністерстві праці та соціальної політики України 09 лютого 2006 року за №5 різниця між фактично нарахованою заробітною платою ОСОБА_1 та не нарахованою в порядку, передбаченому вищезазначеними Угодами та чинним законодавством за період з 01.01.2001 по 16.11.2006 року складає 35382, 78 гривен.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, не спростовується сторонами, що колективною угодою МТП "Усть - Дунайськ" не збережений рівень соціальних гарантій та трудових прав працівників, встановлених угодою вищого рівня - галузевою угодою, що призвело до порушення права позивача на отримання заробітної плати та передбачених діючим законодавством надбавок.
Відповідачем не виконувались вимоги діючого законодавства про оплату праці, які передбачені Галузевими угодами між Міністерством транспорту і зв'язку України та Профспілкою робітників морського і річкового транспорту України у зазначений період, щодо встановлення мінімальних норм оплати праці та соціальних гарантій працівникам морського та річкового транспорту України незалежно від форм власності.
Стосовно вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, то суд вмотивовано керувався ст. 117 КЗпП України, та обґрунтовано стягнув середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з дня звільнення до дня ухвалення судового рішення, в розмірі 34967, 98 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась позивачу відповідно до Галузевих угод через скрутне становище відповідача є необгрунтованими, оскільки за правилами ст.ст. 21,23 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Статтею 10 КЗпП України та ст. 1 Закону України "Про колективні договори та угоди" передбачено, що колективний договір укладається з метою врегулювання виборчих трудових та соціально економічних відносин на підставі чинного законодавства.
Обов'язковими при укладанні колективних договорів є положення, що містяться у регіональних, галузевих, та Генеральній угоді. Умови, які вносяться у колективні угоди, у разі коли вони суперечать і не відповідають законодавству та угодам вищого рівня, є недійсними.
Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують судового рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ" відхилити.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 17 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва