АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Справа № 22-4377/10                                                           Головуючий у 1-й  інстанції:  Бондаренко І.В.

                                           Суддя-доповідач:  Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20  липня  2010 року                                                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:          Ломейка В.О.  

суддів:                     Кухаря С.В.

                                Прокопенка О.Л.

при секретарі:           Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  апеляційною скаргою   ОСОБА_3  на рішення  Хортицького районного  суду   м.Запоріжжя  від 06 травня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_3 до Запорізького  державного  підприємства «Радіоприлад»,  третя особа: директор  ЗДП   «Радіоприлад» Панфілов Сергій Васильович,  про  визнання наказів незаконними, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И  Л А :

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому  зазначив, що він працював у відповідача на посаді заступника директора з капітального будівництва ЗДП «Радіоприлад». З 22.06.2009 року по 21.08.2009 року він перебував на лікарняних, в цей період 26.06.2009 року він був незаконно звільнений з посади в.о. директора ЗДП «Радіоприлад», вказане звільнення оскаржив до суду. В період розгляду справи судом 01.09.2009 року був ознайомлений під розпис з наказом №138ак від 26.06.2009 року про повернення його до виконання обов’язків заступника директора вказаного підприємства з капітального будівництва, проте на цій посаді працювала інша людина, і, крім того, позивачу було скасовано допуск до державної таємниці. В подальшому, наказом від 26.08.2009 року вказану посаду було скорочено, будь-яких пропозицій з переведення його на іншу посаду не надійшло, у зв’язку з чим, а також з тим, що вважав себе звільненим в червні 2009 року, він не виходив на роботу, і тільки 07.12.2009 року при розгляді справи про його поновлення на роботі за попереднім звільненням йому стало відомо про те, що його знову звільнено 09.10.2009 року за прогули. Просив визнати незаконними: наказ в.о. директора ЗДП «Радіоприлад» Панфілова С.В. №259к від 09.10.2009 року про його звільнення з посади заступника директора з капітального будівництва ЗДП «Радіоприлад» на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, наказ №138ак від 26.06.2009 року про повернення ОСОБА_3, до виконання обов’язків заступника директора з капітального будівництва та про поновлення на роботі на посаді заступника директора з капітального будівництва ЗДП «Радіоприлад» і про внесення відповідних записів в трудову книжку.

          Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.    

В  своїй апеляційній  скарзі   ОСОБА_3   посилаючись на незаконність та необгрунтованність   рішення  суду першої інстанції  у зв’язку  з неповним з’ясуванням  обставин,  що  мають  значення для справи,  недоведеністю обставин, які суд  вважав  встановленими,  невідповідністю висновків суду обставинам  справи  просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті  позовних вимог.

Заслухавши  у  засіданні  апеляційного  суду  суддю-доповідача, пояснення учасників  апеляційного розгляду, перевіривши законність та  обґрунтованість  рішення  суду першої інстанції  та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог ОСОБА_5 заявлених в суді  першої інстанції,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.    

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27  лютого 2008 року наказом № 55 к по  підприємству позивач ОСОБА_3 прийнятий на ЗДП "Радіоприлад" на посаду заступника директора підприємства з капітального будівництва, тобто за безстроковим трудовим договором.  

ЗДП "Радіоприлад" є державним підприємством, заснованим на державній власності України і входить до сфери управління Міністерства промислової політики України. Відповідно до п. 7.2 Статуту ЗДП "Радіоприлад" керівник (директор) підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Міністром промислової політики України.

Відповідно до ч. З ст. 21 КЗпП України, а також постанови КМУ України "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" № 203 від 19.03.1993 року, Мінпромполітики   з керівником ЗДП укладає контракт, в якому зазначаються строк його дії, права та обов'язки, відповідальність сторін, тощо.

Трудовий договір - контракт з позивачем, як керівником ЗДП "Радіоприлад", не укладався.

    Наказом № 74-д  Міністра Мінпромполітики від 10 червня 2008 року на позивача, як на штатного заступника керівника підприємства, покладено виконання обов’язків директора ЗДП "Радіоприлад" безстроково з 13 червня 2008 року.

    Наказом № 112 - д Міністра  Мінпромполітики від  25 червня 2009 року у зв’язку з невиконанням керівником ЗДП "Радіоприлад" доручень Президента України, рішень міністерства щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам підприємства, позивача звільнено від виконання обов’язків директора ЗДП "Радіоприлад",  у зв’язку з винними діями керівника, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно, відповідно до п. 1-1 ст. 41 КЗпП України.

    Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року, залишеним в силі 9 лютого 2010 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області звільнення ОСОБА_3 від виконання обов’язків директора ЗДП «Радіоприлад» на підставі наказу Міністра  Мінпромполітики від 25 червня 2009 року визнано незаконним оскільки він в момент звільнення перебував на стаціонарному лікуванні, в частині позовних вимог про поновлення на роботі в якості виконуючого обов’язки директора відмовлено.

Кадровим наказом по підприємству від 26 червня 2009 року № 138-К позивача повернуто до виконання своїх безпосередніх обов’язків заступника директора з капітального будівництва.

    З зазначеним наказом позивач ознайомлений 1 вересня  2009 року, про це він вказав в позові і вказаний факт не оспорює.

    Наказом Міністра Мінпромполітики № 178 - Д від 24 вересня 2009 року відповідно до наказу Мінпромполітикивід 10 червня 2008 року № 74-Д констатуюча частина та пункти 1, 2 розпорядчої частини наказу  Міністра Мінпромполітики від 25 червня 2009 року № 112- Д викладена у наступній редакції:      

    1. Покласти на Панфілова С.В., головного інженера ЗДП "Радіоприлад" виконання
обов’язків директора підприємства з 26 червня 2009 року;

2. ОСОБА_3, виконуючому обов’язки директора ЗДП"Радіоприлад", приступити до виконання своїх безпосередніх обов’язків заступника директора з капітального будівництва з 26 червня 2009 року.

Кадровим наказом по підприємству № 259 к від 9 жовтня 2009 року ОСОБА_3, заступника директора з капітального будівництва, 9 жовтня 2009 року за  здійснені ним прогули без поважних причин звільнено на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України.

    Апелянт вказав на те, що він 1 вересня  2009 року ознайомившись з наказом по підприємству від 26 червня 2009 року № 138-К яким його повернуто до виконання своїх безпосередніх обов’язків заступника директора з капітального будівництва вважав, що він вже звільнений з підприємства, і вважав що на цій посаді працює інша людина тому він не міг приступити до роботи. І фактично підтвердив той факт, що до 9 жовтня 2009 року він не з’являвся на роботу з власних переконань. Однак, як встановлено судом ОСОБА_3 вважаючи вказаний наказ від 26 червня 2009 року № 138-К незаконним його в суді зразу ж не оспорив, на момент ознайомлення його з наказом а саме на 1 вересня 2009 року ОСОБА_6, який до того працював на посаді заступника директора з капітального будівництва був звільнений ще 14 липня 2009 року. Вважаючи себе 1 вересня 2009 року звільненим з підприємства, апелянт апеляційному суду вказав, що при цьому з наказом про звільнення з підприємства його ознайомлено не було, трудова книжка з записом про звільнення йому вручена не була. Тобто фактично ОСОБА_3 по своїй волі з власних міркувань, не з’являвся на роботу за що його правомірно було звільнено з підприємства, після попереджень про необхідність повернутися на роботу.

    У суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення і інших позовних.  

    За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307,  308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити

Рішення  Хортицького районного  суду   м.Запоріжжя  від 06 травня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :                 Судді :