Справа№ 11а-376/09

Категорія: ст. 27 КПК України

Головуючий: Олексієнко М.Ю.

Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року травня 26 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого -Леона О.І.

Суддів - Валько Н.М., Приколоти Ю.Н.

Адвоката - ОСОБА_1.

Апелянта - ОСОБА_2

Гр-н - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляцію гр-на ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 лютого 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 356 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 356 КК України.

До даного висновку районний суд прийшов, виходячи із наступного. Як зазначено судом, відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Враховуючи те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як вбачається із змісту скарги, заселились у самовільно зведену будівлю 01 листопада 2004 року, а з того часу минуло більше двох років, враховуючи, що санкція ст. 356 КК України передбачає альтернативні покарання, менш суворі, ніж обмеження волі, суд прийшов до висновку про те, що за даною нормою Кримінального Закону ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності відповідно до вимог ст. 11-1 КПК України.

У поданій апеляції скаржник покликається на те, що злочин по даній справі, на його переконання, є продовжуваним. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги глави 23 КПК України про винесення постанови лише під час попереднього розгляду та з обов’язковою участю потерпілого, який по справах приватного обвинувачення підтримує обвинувачення. У ході попереднього розгляду, вважає апелянт, суд повинен виконати вимоги ст. 95 КПК України та попередити заявника про відповідальність за неправдивий донос, відібравши у нього підписку. Просить оскаржувану ним постанову скасувати та порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 356 КК України.

Заслухавши доповідача, позицію апелянта, який підтримав подану ним апеляцію і просить задоволити її повністю, громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які вважають рішення районного суду законним і обгрунтованим, клопочуть про залишення його без змін, а поданої апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи Галицького районного суду м. Львова № 1-77/09 за скаргою гр-на ОСОБА_2, проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне з таких рішень: залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам ч. 1 ст. 251 КПК України та повертає її особі, яка подала скаргу; за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору; за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

Суддя, розглядаючи подану гр-ном ОСОБА_2 скаргу, вивчивши матеріали справи, які вказують на те, що гр-ни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заселились у самовільно зведену будівлю 01 листопада 2004 року і з цього часу минуло більше двох років, враховуючи, що санкція ст. 356 КК України передбачає альтернативні покарання, менш суворі, ніж обмеження волі, прийшов до переконання про те, що вказані особи підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 11-1 КПК України.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами ст. 251 КПК України, судом першої інстанції у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 356 КК України відмовлено.

Колегія Суддів вважає рішення районного суду законним і обґрунтованим та підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляцію гр-на ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 лютого 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ст. 356 КК України залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 лютого 2009 року - без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.