Справа № 22-4614/2009 року

Головуючий у 1-й інстанції:Малинников О.Ф.

Доповідач: Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Чобіток А.О.

суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» на рішення

Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Телевізійний завод «Славутич», 3-я особа: ОСОБА_2 про зміну дати та формулювання звільнення, внесення виправлень до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року позов ОСОБА_1задоволено. Постановлено визнати незаконним наказ №142-к від 13 травня 2008 року про звільнення ОСОБА_1 з посади за п.4 ст. 40 КЗпП України. Поновити його на посаді начальника виробництва по розливу води ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» з 13 травня 2008 року. Стягнути з ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 36 278 грн. 94 коп., в доход держави 362 грн. 78 коп. судового збору.В решті позову відмовлено. Рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь одномісячного заробітку в сумі 3750 грн. з відповідача піддати негайному виконанню. Відповідно до додаткового рішення від 27 березня 2009 року та ухвали того ж суду від 15 квітня 2009 року про виправлення описок та арифметичних помилок у зазначеному рішенні позивача поновлено на посаді начальника виробництва по розливу води ВАТ ««Телевізійний завод «Славутич» з 08 травня 2008 року відповідача зобов’язано внести відповідні виправлення до трудової книжки, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 35207 грн. 70 коп. та в доход держави 352 грн. 07 коп. держмита.

В апеляційній скарзі ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на доводи, які на його думку є підставою вважати звільнення позивача з роботи законним.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював у відповідача з 15.02.2008 року по 08.05.2008 року на посаді начальника виробництва по розливу води, з 08.05. по 17.05.2008 року позивач був тимчасово непрацездатним в результаті хвороби чим обумовлюється його відсутність на роботі в цей період часу.

Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями медичної картки про наявність у позивача 08.05.2008 року захворювання на ОРВІ та листка непрацездатності НОМЕР_1 від 12.05.2008 року поліклініки №4 Шевченківського району м. Києва, в якому зазначено про звільнення від роботи в зв’язку з хворобою з 12 по 17 травня 2008 року.

Таким чином позивач був відсутній на роботі 08 травня, 12 травня та 13 травня 2008 року з поважної причини і саме за таких обставин просив поновити його на роботі, оскільки наказом за № 142-к від 13.05.2008 року його було звільнено за прогули у вказані дні.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно перевірив як вказані доводи позивача так і заперечення відповідача і підставно прийшов до висновку про незаконність звільнення позивача по ст. 40 п.4 КЗпП України.

В зв’язку з наведеним доводи апеляційної скарги про те, що неможна вважати відсутність на роботі позивача з поважних причин 08 травня 2008 року, оскільки запис лікаря у його медичній картці про обстеження та встановлення діагнозу ОРВІ не є належним доказом тимчасової працездатності, не заслуговують на увагу.

Крім того колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшовши такого висновку правильно звернув увагу на численні порушення чинного законодавства відповідачем при звільненні позивача, що також є підставою для поновлення позивача на роботі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України звільнення є одним з заходів стягнення за порушення трудової дисципліни, а тому до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, як це передбачено ст. 149 КЗпП України.

Разом з тим, відповідач в порушення порядку застосування дисциплінарних стягнень, видавши наказ за №142-к від 13.05.2008 року про звільнення позивача за прогули, тобто в день його відсутності на роботі в зв’язку з хворобою, проігнорував вимоги вищевказаної норми закону і не зажадав від позивача письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі 08,12 та 13 травня 2008 року.

Посилання відповідача на те, що письмова заява позивача, яку він направив 08 травня 2008 року про небажання продовжувати роботу у відповідача і є його письмовим поясненням щодо причини відсутності в цей день на роботі, не спростовують висновок суду щодо порушення вимог ст. 149 КЗпП України, оскільки вказана заява датована 07 травня 2008 року, а 8 травня 2008 року позивач захворів.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі.

З огляду на викладене, колеґія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави до його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.