Справа 22ц-775 /2010р.                                                     Головуючий у першій інстанції      

                Логвіна Т.В.

Категорія – цивільна                                                                                     Доповідач: ГУБАР В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня   2010 року                                           Місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі:

Головуючого - судді:       Позігуна М.І.

суддів:                Губар В.С., Мамонової О.Є.

при секретарі :     РАЧОВІЙ І.І ..

З участю: ПРЕДСТАВНИКА ПОЗИВАЧА ГВОЗДЬ І.К.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  цивільну справу   за апеляційною скаргою ОСОБА_7    на рішення Деснянського   районного суду м. Чернігова     від  29 січня      2010 року    по справі  за позовом страхового закритого акціонерного товариства „ГРАНДВІС” до ОСОБА_7 про стягнення страхового відшкодування,  

в с т а н о в и в :

        В апеляційній скарзі  ОСОБА_7 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова  від 29 січня 2010 року та  ухвалити нове рішення про відмову в  задоволення позову страхового закритого акціонерного товариства  „ГРАНДВІС”.  

      Рішенням Деснянського районного суду від 29.01.10.  відповідно до ст.ст.1166, 933 ЦК України  стягнуто з ОСОБА_7 на користь  страхового закритого акціонерного товариства „ГРАНДВІС” суму виплаченого ОСОБА_8 страхового відшкодування  у сумі 5493 грн.62 коп. та вирішено питання про судові витрати.  

       Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що  оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права;  судом не застосовані норми матеріального права – ч.5 ст.1187  ЦК України, внаслідок чого суд безпідставно задовольнив позов, не перевіривши  наявність обставин непереборної сили – перебування відповідача у стані  епілептичного  нападу та відмовив  відповідачеві у  дослідженні наданих ним доказів.  

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та медичні  карти ОСОБА_7, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

        Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд  перевіряє законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

        Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст.933,1191 ЦК України   на користь страхового закритого акціонерного товариства „ГРАНДВІС” з відповідача слід стягнути  5493 грн.62 коп.  страхового відшкодування, сплаченого позивачем ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_7. Зазначений висновок  суду є  вірним і обґрунтованим, відповідає  фактичним обставинам справи та підтверджений наявними у справі доказами і з цим висновком погоджується апеляційний суд.

        Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про відсутність у нього  в момент дорожньо-транспортної пригоди можливості усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними  внаслідок епілептичного нападу, що було обставиною непереборної сили, внаслідок якої він втратив здатність керувати і своїми діями, і автомобілем, виходячи з наступного.

        З метою дослідження зазначеного доводу апелянта і за його клопотанням ухвалою апеляційного суду  Чернігівської області  від 06.05.2010 року в ході  розгляду справи було призначено судову психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_7 в момент дорожньо-транспортної пригоди (а.с.127). Проте, ОСОБА_7, на якого було покладено оплату за проведення експертизи, не  оплатив її,  тим самим ухилившись від участі у експертизі.  Отже, відповідно до ст.146 ЦПК України,  апеляційний суд  відмовляє апелянтові у визнанні  тієї обставини, що в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди  він не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, внаслідок хворобливого стану, викликаного раптовим епілептичним нападом,  оскільки  для  безсумнівного і достовірного встановлення зазначених обставин  необхідні спеціальні знання у галузі медицини, а відповідно до п.2 ч.1 ст.145 ЦК України у даному випадку проведення експертизи є обов”язковим.

         Таким чином, всупереч ч.5 ст.1187 ЦК України ОСОБА_9 не доведено апеляційному суду, що шкода внаслідок ДТП завдана ним  внаслідок  обставин непереборної сили і підстави для задоволення його апеляційної скарги відсутні.

          Сукупність досліджених матеріалів справи  приводить апеляційний суд до переконання, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, закон, який підлягає застосуванню, всі встановлені обставини справи ґрунтуються на повно та всебічно  досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

       За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не  містять передбачених законом  підстав для його скасування.

            Керуючись статтями:  209,218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319,324 ЦПК України ,  апеляційний суд ,-

  У  Х   В  А  Л  И  В  :

      Апеляційну скаргу  ОСОБА_7  відхилити,

рішення Деснянського   районного суду м. Чернігова     від  29 січня      2010 року     залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.      

Головуючий:                                                 Судді: