Справа №22ц-1844/09

Категорія: 02

Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Зубарєвої К.П.,

суддів: Бакуса В.Я., Монастирецького Д.І.,

при секретарі: Безп’ятко О.І.,

з участю: ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Винниківська державна нотаріальна контора про розірвання договору дарування, -

ВСТАНОВИЛА:

в липні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду та просила розірвати договір дарування 1/8 частини житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, посвідчений 23 серпня 2007 року Винниківської державною нотаріальною конторою на користь свого сина - відповідача по справі ОСОБА_5, мотивуючи тим, що мається істотне порушення договору з боку відповідача.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_4, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення її вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки є всі підстави для розірвання договору за ст. 651 ЦК України, зазначаючи, зокрема, що при укладені договору розраховувала і дальше вільно користуватись житлом, а син закрив кімнату, де знаходяться її особисті речі, крім того, позбавила себе житла.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_4 та її адвоката на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_5 та його представника на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що 23 серпня 2008 року позивачка у Винниківській державній нотаріальній конторі уклала спірний правочин - договір дарування 1/8 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на користь відповідача -ОСОБА_5, який є її рідним сином.

Згідно з вимогами ст. 256 ЦК зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відмовляючи у задоволені позову суд вірно виходив з того, що договір дарування не передбачав будь-яких умов, обов’язків для обдарованого і порушень договору з боку відповідача не було.

Підстави розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбачені ст. 727 ЦК України.

Встановлено, що відповідач не вчиняв і дій, зазначених у ст. 727 ЦК України, які б давали підстави для розірвання спірного договору.

Посилання апелянта на те, що такий договір повинен бути розірваний з підстав, передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України не є вірним, оскільки із зазначених підстав, колегія суддів вважає, може бути розірваний договір дарування у випадку порушення обдарованим обов’язку на користь третьої особи, якщо такий встановлений відповідно до ст. 725 ЦК України, а решта підстав, які дають дарувальникові право на розірвання договору і встановлені ст. 727 ЦК, виключають застосування до договору дарування ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За таких обставин рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи, доказам, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ст, 314, ст. ст. 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.