Судове рішення #10144939

Справа № 22-3805/2009 року

Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.

Доповідач: Чобіток А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Чобіток А.О.

суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ОСОБА_1 пред’явила позов до УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу та відшкодування моральної шкоди.

На підставність позовних вимог зазначала, що з 01 квітня 1997 року по 01 липня 2007 року працювала у відповідача на посаді заступника начальника управління маркетингу, звільнилась за власним бажанням, проте на день звільнення з нею не проведено повного розрахунку.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 18 670 грн. 21 коп.; трьохмісячну вихідну допомогу в сумі 6 000 грн. 00 коп.; суму відшкодування за невикористану відпустку у розмірі 5 946 грн. 85 коп.; суму компенсації середнього заробітку у зв’язку з порушенням виплати заробітної плати в розмірі 38 096 грн. 17 коп.; суму заборгованості по авансовим звітам у розмірі З 798 грн. 31 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги. Вимогу щодо стягнення моральної шкоди задоволено частково в сумі 2 500 грн.

В апеляційній скарзі УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 116 КЗпП України у разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в день звільнення виплатити не оспорювану ним суму.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що при звільненні позивачки з 01.07.2007 року за власним бажанням з посади заступника начальника управління маркетингу УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», відповідачем не було виплачено всіх належних їй сум, а саме: заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 18 670 грн. 21 коп.; трьохмісячну вихідну допомогу в сумі 6 000 грн. 00 коп.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5 946 грн. 85 коп.; суму заборгованості по авансовим звітам у розмірі 3 798 грн. 31 коп., в зв’язку з чим з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки вказані суми та 38 096 грн. 17 коп. - компенсації за несвоєчасно проведений з нею розрахунок при звільненні.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про наявність заборгованості у відповідача по виплаті заробітної плати у розмірі 18 670 грн. 21 коп., незважаючи на заперечення відповідача про те, що немає підстав для виплати позивачці заборгованості по заробітній платі у розмірі 18 670 грн. 21 коп., оскільки табелі обліку часу за 2006 рік та січень-липень 2007 року не затверджені керівником-головою правління, тобто не підтверджено, що позивачка у вказаний період виконувала роботу.

Вказані заперечення спростовуються довідкою Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Києва, якою підтверджено нарахування позивачці заробітної плати разом з врахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 53 770 грн. 70 коп., на яку суд першої інстанції обгрунтовано послався в рішенні.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення з відповідача заборгованості по авансовим звітам у розмірі 3798 грн., оскільки позивачкою зазначені авансові звіти не були надані відповідачу в установленому законом порядку, то колегія суддів вважає вірним висновок суду про наявність у позивачки права на отримання вказаної суми, а доводи відповідача надуманими.

Та обставина, що позивачкою надавалися авансові звіти відповідачу, підтверджується актами приймання-передачі документів (документи за 2006-1 півріччя 2007 р.р.) по УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» між УДК « «Укрзакордоннафтогазбуд» та Аудиторською фірмою «АЛМА-АУДИТ». Крім того в судовому засіданні представник відповідача не заперечувала наявність авансових звітів позивачки на підприємстві.

Стягуючи на користь позивачки трьохмісячну вихідну допомогу у розмірі 6000 грн. та грошову компенсацію за невикористані чергові відпустки за період роботи з 29.03.2004 року по 30.06.2007 року у розмірі 5946 грн. 85 коп., суд першої інстанції керувався наказом №05-к від 27.06.2007 року відповідача, який на час постановления рішення є чинним, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення на користь позивачки грошової компенсації за невикористані відпустки не заслуговують на увагу.

Разом з тим колегія суддів вважає безпідставним рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Так в судовому засіданні встановлено, що відповідачем 26-27.06.2007 року було виплачено фактично 35 100 грн. належних позивачці сум при звільненні, решта частина заробітної плати у розмірі 18 670 грн. 21 коп. та інші суми були спірними, оскільки відповідач вважав, що провів повністю розрахунок з позивачкою за наявними на підприємстві документами.

Проте позивачка звернулася до суду з даним позовом лише 26.06.2008 року, не зазначивши причини такого звернення через рік після звільнення. Пояснення стосовно неодноразових обіцянок відповідача про повний з нею розрахунок не знайшли підтвердження в судовому засіданні. В зв’язку з зазначеним колегія суддів вважає безпідставним стягнення з відповідача компенсації середнього заробітку з дня звільнення позивачки по день постановления судом рішення у розмірі 38 096 грн. 17 коп., а тому в цій частині рішення належить скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позовних вимог в означеній частині.

В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу УДК «Укрзакордоннафтогазбуд» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року в частині стягнення з Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 38 096 грн. 17 коп. компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати скасувати і в означеній частині ухвалити нове наступного змісту.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 38 096 грн. 17 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація