Справа № 22-2500/2009 року

Головуючий у 1-й інстанції: Ящук Т.І.

Доповідач: Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа - Орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа - Орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини з матір’ю задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, зареєстрована за адресо.: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.11.2008 року, і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення місця проживання дитини з матір’ю та в цій частині постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а його зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі, зареєстрованому 10.11.2001 року в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На час звернення до суду з даним позовом, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходився позов про розірвання шлюбу між сторонами, які проживають окремо: ОСОБА_2 мешкає з малолітнім сином в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, ОСОБА_1 в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 9 Конвенції ООН «Про права дитини», дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню. Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

Визначаючи місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував вік дитини, стан здоров’я та інтереси малолітнього, його майбутнє, ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, можливості та умови утримання та виховання дитини, а також те, що розлучення дитини з матір’ю не є крайнім і необхідним заходом, взявши при цьому до уваги і доводи Органу опіки та піклування.

Такий висновок суду є законннним та обгрунтованим, постановленим відповідно до встановлених обставин та наданих сторонами доказів.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1, вказавши про створення позивачкою перешкод у спілкуванні з дитиною на підтвердження своїх позовних вимог, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надав доказів зазначеним ним обставинам. Крім того, вимагаючи передання дитини на проживання разом з ним, ОСОБА_1 не навів доказів щодо грубого поводження з дитиною його матір’ю ОСОБА_2, привиттям йому поганих звичок, відсутністю нагляду за дитиною тощо.

На підставі викладеного, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави до скасування якого відсутні.

Керуючись ст. ст. 304,307,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.