Справа № 11-а-1086
Категорія: ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187,70 КК України
Головуючий у першій інстанції: Бандура І.С.
Доповідач: Бартащук Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - Британчук В.В.
суддів - Бартащук Л. В., Єленіної Ж.М.
за участю прокурора - Петренко О.І.
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року.
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживаючий тимчасово в АДРЕСА_2, не працюючий, раніше не судимий, -засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Інгулець, Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживаючий тимчасово в АДРЕСА_2, не працюючий, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий 20.11.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2,71 КК України на 1 рік 7 місяців позбавлення волі. По постанові Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 травня 2006 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 16 днів, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Інгулець, Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_3, проживаючий в АДРЕСА_2, не працюючий, раніше судимий 18.03.2004 року Інгулецьким районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 2,186 ч. 2,70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Згідно постанови Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2006 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 19 днів, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Постановлено стягнути солідарно у відшкодування заподіянної матеріальної шкоди з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь: ОСОБА_5 2100 грн..ОСОБА_6 2390 грн., ОСОБА_7 5000 грн..
Згідно вироку, ОСОБА_2, 22 вересня 2008 року, приблизно в 22 години, разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прибули до ст. метро «Академмістечко» в м. Києві, з метою пограбування громадян. Приблизно в 22 години 40 хвилин вони, проходячи біля будинку АДРЕСА_4, звернули увагу на раніше їм незнайомого гр. ОСОБА_6, у якого ОСОБА_4 запропонував відкрито викрасти майно. На дану пропозицію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 погодились, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи погоджено між собою, вони підбігли до г-на ОСОБА_6. та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, ногами нанесли декілька ударів по різним частинам його тіла. Подолавшії таким чином у потерпілого волю чинити опір, ОСОБА_2 відкрито викрав у нього сумку з речами, на загальну суму 2329 грн.
Так, ОСОБА_2 30 вересня 2008 року, приблизно о 19 годині разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 і ОСОБА_4, приїхали в м. Київ.
Приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проходячи біля будинку АДРЕСА_5, звернули увагу на раніше їм незнайому гр. ОСОБА_5, у якої ОСОБА_4 запропонував відкрито викрасти майно. На дану пропозицію ОСОБА_2 і ОСОБА_3 погодились, чим вступили між собою в попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стали йти позаду, після чого скориставшись відсутністю перехожих, ОСОБА_3 наблизився до гр. ОСОБА_5, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, збив останню з ніг, і та впала на землю. ОСОБА_3 схопив гр. ОСОБА_5 за шию та став її утримувати, а ОСОБА_2, діючи погоджено з ОСОБА_4 підбігли до гр. ОСОБА_5 і ОСОБА_2, відкрито вирвав у жіночу сумочку з грошима і речами на загальну суму 2100 грн., після чого з місця скоєння злочину втекли, завдавши потерпілій матеріальну шкоду.
Крім цього, 02 жовтня 2008 року, приблизно в 02 години 30 хвилин, коли ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проходили біля ігрових автоматів, розташованих по пр. Палладіна в м. Києві, то ОСОБА_4 запропонував зайти в приміщення ігрових автоматів, щоб підшукати особу, яку б можна було пограбувати. На дану пропозицію ОСОБА_2 і ОСОБА_3 погодились, чим вступили між собою в попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_8 зайшли в приміщення ігрових автоматів, де звернули увагу на раніше їм незнайомого гр. ОСОБА_7, майном якого і вирішили заволодіти.
Приблизно о 05 годині, вони вийшли з приміщення ігрових автоматів та стали чекати на гр. ОСОБА_7 на вулиці. Коли гр. ОСОБА_7 вийшов з приміщення ігрових автоматів, то ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пішли слідом за останнім, а ОСОБА_4 випередивши останнього пішов попереду гр. ОСОБА_7
Приблизно о 06 годині, проходячи біля перехрестя пр. Палладіна та вул. Булаховського в м. Києві, ОСОБА_4, розвернувся та пішов назустріч гр. ОСОБА_7, порівнявшись з яким, застосовуючи насильство, збив останнього з ніг. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підбігли до останнього і стали ногами почергово наносити удари по тулубу г-ну ОСОБА_7, заподіявши останньому тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я на строк більше 6 днів, але менше 21 дня, і відкрито викрав з рук сумку, ціною 100 грн. з речами, на загальну суму 5000 грн., після чого з місця скоєння злочину вони втекли.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, у зв’язку з м’якістю призначеного засудженим покарання. Постановити новий вирок, яким призначити покарання: ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
У вступній частині вироку вказати непогашені судимості ОСОБА_3, згідно з попередніми вироками відносно нього, а саме за вироками: 27.05.2002 року Широковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; 20.11.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 2,71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 26.05.2006 року з місць позбавлення волі за постановою Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 16 днів.
В описовій частині вироку вказати обставини, які обтяжують вину засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - рецидив злочинів.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, засуджених, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, надавши засудженим останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів при обставинах, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними доказами в їх сукупності.
Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною.
Істотних порушень вимог КПК України, що в силу ст. 370 КПК України є безумовними підставами для скасування постановленого вироку, як про це ставиться питання в апеляції прокурор, колегія суддів в матеріалах справи не убачає.
Разом з тим, у вступній частині вироку, встановлюючи особу засудженого ОСОБА_3, суд зазначив, що він раніше судимий 20.11.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2,71 КК України на 1 рік 7 місяців позбавлення волі. По постанові Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 травня 2006 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 16 днів.
Враховуючи те, що згідно з положеннями ч. 8 ст. 89 КК України такими що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину, то на момент вчинення злочину за вироком від 20.11.2003 року, ОСОБА_3 має не погашену судимість згідно з вироком Широковського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2002 року, яка не зазначена у вступній частині вироку.
Таким чином, доводи прокурора про непогашену судимість засудженого ОСОБА_3, колегія суддів визнає слушними.
Призначаючи засудженим покарання, суд, як вбачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про їх особи.
З урахуванням наведеного та щирого каяття засуджених колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора в частині призначення більш тривалого строку покарання.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, змінити.
У вступній частині вироку, зазначити про те, що ОСОБА_3 раніше судимий: 27.05.2002 року Широковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
20.11.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2,71 КК України на 4 роки позбавлення волі. По постанові Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 травня 2006 року на підставі ст. 81 КК України звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 16 днів;
В решті цей вирок залишити без змін.