Справа №22ц-3137/2009 р.

Категорія 01,45

Головуючий у 1 інстанції Дмитренко А.М.

Доповідач Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Тракало В.В.,

суддів Березовенко Р.В., Воробйової Н.С.,

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві" про повторне прийняття на роботу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про прийняття її на посаду завідуючої канцелярією, як працівника, звільненого з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України, який має право поворотного прийняття на роботу.

Посилалася на те, що з 1989 року працювала у відповідача. Наказом від 28 грудня 2006 року була звільнена з роботи з посади старшого комірника за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а 8 лютого 2007 року на посаду завідуючої канцелярією була прийнята інша працівниця. А їй відмовлено. Тому просила задовольнити позов.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Відмовляючи у задоволенні позову суд правильно виходив з того, що після звільнення позивачки з роботи відповідач не проводив прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації, яку мала позивачка (комірник чи старший комірник). Тому у даному випадку право позивачки відповідачем не порушено, оскільки підстав для застосування ч. 1 ст. 42-1 КЗпП України не було. До того, судом встановлено, що посадові обов’язки завідуючої канцелярії на 0,5 ставки виконувала бухгалтер за сумісництвом, а на час розгляду справи судом така посада взагалі відсутня у штатному розкладі.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду безпідставні.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. 307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.