Справа № 22ц-1493/2009 р.

Категорія 01,45

Головуючий в суді І інстанції Остахнович А.В.

Доповідач Тракало В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Тракало В.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Воробйової Н.С.,

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Оленівської сільської ради Фастівського району Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Оленівської сільської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на неї.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до відповідача і просив визнати за ним право власності на земельну ділянку розміром 0,50 га по АДРЕСА_1, усунути перешкоди щодо володіння нею шляхом внесення змін до земельно-кадастрової книги сільської ради.

У позовній заяві зазначив, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 травня 1993 року він успадкував будинок за вказаною адресою. На підставі рішення місцевої ради від 31 березня 1994 року йому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,50 га та 30 березня 1997 року зареєстровано у книзі записів державних актів. Тому позивач був упевнений, що правомірно користується земельною ділянкою, розміром 0,50 га. Проте у вересні 2007 року з’ясувалося, що такий державний акт відсутній земельному відділі, а згідно архівної довідки від 4 лютого 2008 року рішенням виконкому Оленівської сільської ради від 30 січня 1997 року йому було надано земельну ділянку розміром 0,45 га. Посилаючись на те, що з 1993 року він користується земельною ділянкою розміром 0,50 га, ОСОБА_2 просив задовольнити його позов.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року позов задоволено. Постановлено визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 0,50 га по АДРЕСА_1, та зобов’язати Оленівську сільську раду усунути перешкоди ОСОБА_2 щодо володіння нею шляхом внесення відповідних змін до земельно-кадастрової книги сільської ради.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3, п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Оленівської сільської ради від 31 березня 1994 року належить земельна ділянка розміром 0,50 га по АДРЕСА_1. Оскільки вказаний акт ніким не скасований, то суд визнає його правдивим, а тому визнає за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 0,50 га та зобов’язує відповідача внести відповідні зміни до земельно-кадастрової книги.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та на законі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Оленівської сільської ради від 31 березня 1994 року ОСОБА_2 24 січня 1997 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,349 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Вказаний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №168 (а.с. 7,76). Згідно акту встановлення на місцевості меж у жовтні 1996 року ОСОБА_2 відведено на місцевості 0,35 га. (а.с. 79) Потім до плану у державному акті позивача було докреслено інші межі земельної ділянки та закреслено надруковані цифри 0,349 га і ручкою написано 0,50 га. На а.9 є ксерокопія державного акта, виданого 30 березня 1997 року ОСОБА_2 на підставі того ж рішення Оленівської сільської ради від 31 березня 1994 року про те, що йому передається у власність земельна ділянка розміром 0,50 га. Вказаний акт не зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. Він скріплений печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Аксонн" та в ньому ручкою написано "директор" і стоїть підпис без зазначення прізвища. З відповіді голови Фастівської райдержадміністрації від 22 жовтня 2007 року (а.с. 75) вбачається, що рішень на додаткове надання земельної ділянки ОСОБА_2 Оленівська сільська рада не приймала і документи про додаткове надання ОСОБА_2 у місцевій раді та в управлінні земельних ресурсів відсутні.

За змістом ст. ст. 3,15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства вирішують спори з приводу порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди не можуть підміняти собою інші компетентні органи законодавчої чи виконавчої влади.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентується главою 19 ЗК України. Ч.1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст. 118 ЗК України. Документи, що посвідчують право власності та вимоги до них, передбачені ст. 126 ЗК України.

Проте суд, визнаючи за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 0,50 га, цих вимог закону не врахував, а фактично вирішив питання, яке відноситься до компетенції місцевої ради.

За таких обставин, коли рішення суду ухвалене з порушенням вищенаведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у позові ОСОБА_2

Керуючись ст. 307,309,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Оленівської сільської ради Фастівського району Київської області задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Оленівської сільської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на неї.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.