Справа № 22ц-2120/2009 р.

Категорія 01,02,05,06

Головуючий в суді І інстанції Маценко Н.П.

Доповідач Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Тракало В.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Воробйової Н.С.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області та м. Києві на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання права власності на самочинне будівництво.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача та просила визнати за нею право власності на самочинно збудований на належній їй на праві власності земельній ділянці розміром 0,10 га по АДРЕСА_1 гараж, розміром 8,3 м х 4,5 м, вартістю 25583 грн. Позов обґрунтовувала тим, що рішенням відповідача від 13 травня 2008 року їй дано дозвіл на оформлення технічної документації на інші самочинно побудовані споруди на цій земельній ділянці, проте щодо вказаного гаража відмовлено з посиланням на незначне порушення ДБН при будівництві. Після цього позивачка сплатила відповідний штраф. Посилаючись на те, що будівля не порушує нічиїх прав, позивачка просила узаконити гараж, визнавши за нею право власності на вказану будівлю.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2008 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування рішення суду та відмову у позові, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що даючи 13 травня 2008 року ОСОБА_2 дозвіл на оформлення технічної документації на інші самочинно побудовані будівлі на належній їй на праві власності земельній ділянці по АДРЕСА_1 та відмовляючи в узаконенні збудованого на цій же земельній ділянці гаража, відповідач виходив з того, що будівництво здійснено з порушенням розділу 3 Державних будівельних норм і правил (а.с. 19). Згідно надісланого суду першої інстанції пояснення представника відповідача самочинна господарська будівля розташована на червоній лінії, а повинна бути збудована у глибині подвір’я(а.с. 33). Судом також встановлено, що станом на 1953 та 1993 роки, коли на цьому місці стояв старий гараж, червона лінія не проходила через подвір’япозивачки, а зазначена у топографічних зйомках лише у 1998 та 2008 роках. Вказаний гараж не порушує прав

суміжних землекористувачів, компетентні служби дали висновки про можливість його узаконення. За таких обставин суд обґрунтовано визнав право власності позивачки на вказаний гараж відповідно до вимог ст. 376 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються висновками суду, викладеними у рішенні, та матеріалами справи.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. 307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області та м. Києві відхилити, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.