Справа № 22ц/1540

Категорія 41

Головуючий в суді 1-ї інстанції Бабич В.І.

Доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: МалаховоїН.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 10 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання права користування жилим приміщенням та вселення,

ВСТАНОВИЛА:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким квартиру АДРЕСА_1 визнано сумісною власністю сторін, визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаної квартири, визнано право ОСОБА_5 та її дітей на користування спірною квартирою та вселено їх до житлового приміщення. Апелянт зазначає, що суд дав невірну оцінку представленим сторонами доказам, зокрема проігнорував покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, дійшов невірного висновку про придбання спірної квартири за спільні кошти сторін. З наведених підстав апелянтом порушується питання про ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_5 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що сторони по справі перебували у фактичних шлюбних стосунках з листопада 1997 року, 26 січня 2001 року шлюб був зареєстрований Бердичівським міським відділом РАЦС і розірваний за рішенням суду від 14 березня 2005 року (а.с. 22-23) . Від шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, на утриманні ОСОБА_5 перебуває її син від першого шлюбу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Факт проживання сторін однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_2 підтверджено показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, поясненнями позивачки ОСОБА_5 та об’єктивно підтверджується даними з історії хвороби сина позивачки ОСОБА_8 (а.с. 92,94) .

Згідно положень ч. 1 ст. 17 Закону України „Про власність" (діяв на час придбання спірної квартири) майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. А відтак, за відсутності будь-якої письмової угоди між сторонами щодо спірної квартири, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що квартира АДРЕСА_1, яка за договором купівлі-продажу від 20 листопада 2000 року (а.с. 99-100) зареєстрована як власність відповідача ОСОБА_4, є спільною власністю сторін. А з урахуванням того, що ця квартира була куплена на кошти спільного сімейного бюджету сторін (частково за кошти зароблені ОСОБА_5 протягом шести місяців на роботах у Польщі та частково за кошти, що були надані батьками відповідача), суд, з урахуванням того, що сторони жили однією сім’єю, вірно визначився з часткою (по 1/2 кожному) сторін у квартирі.

Право на проживання позивачки у спірній квартирі та право на вселення в квартиру разом з дітьми (позивачка та діти зареєстровані у квартирі), які заперечуються відповідачем, є похідними від визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину квартири, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки вони спростовуються вище вказаними доказами. Таку ж оцінку вказаним показам свідків дав і суд першої інстанції.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги щодо встановлення факту спільного проживання сторін з 26 січня 2001 року рішенням суду від 14 березня 2005 року про розірвання шлюбу, оскільки у вказаному рішенні суду (а.с. 76-77) зазначено лише дату реєстрації шлюбу в органах РАЦС.

За таких обставин, коли рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Разом з цим, з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання суду першої інстанції, як на одну з підстав набуття права власності позивачкою на спірну квартиру, її суттєвий особистий вклад у збільшення вартості квартири, оскільки з зазначених підстав позов заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду від 10 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.