Справа № 33-321/2009 р.

Категорія ст. 122 ч. 3 КУпАП

Суддя по 1 інстанції Кіхтенко Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Охріменко І.К., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду від 29 травня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді КорсуньШевченківського районного суду від 29 травня 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, проживаючий в АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП з застосуванням до нього стягнення у виді штрафу, в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. за те, що він 22.04.2009 року о 15 год.09 хвилин на відрізку шляху з 124 по 142 км, який знаходиться поза населеним пунктом керував транспортним засобом марки «ВАЗ 211120» д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 144 км/год., перевищивши допустиму швидкість руху на 54 км, чим порушив п.12.6 Правил дорожнього руху України.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаною постановою судді, просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування своєї скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постановою від 22.05.2009 року старшим інспектором ДПС Смілянського взводу ДПС ДАІ Бондаренком О.М. на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП за перевищення допустимої швидкості руху за результатами застосування фіксації порушення ПДР засобами фото та відео зйомки, що працюють в автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що постанова інспектора ДПС не відповідає вимогам закону, так як прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, так як він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Крім того, скаржник посилається на те, що на фото, що фіксує швидкість автомобіля не вказаний реєстраційний номер радара, технічний засіб за допомогою якого було отримано фото не є сертифікованим, у тексті постанови інспектора ДПС вказано, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, хоча цього ніхто не перевіряв, тобто його ніхто не зупиняв та на місці не складав відповідні документи про порушення ним ПРД. ОСОБА_1 також посилається на те, що суд притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 122-3 КУпАП, яка виключена із цього Кодексу.

В судове засідання при розгляді вказаного апеляційної скарги ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце її розгляду він повідомлений належним чином

Прийнявши апеляційну скаргу до розгляду, перевіривши матеріали справи та обміркувавши доводи цієї скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП (в чинній редакції від 17.11.2008 року), апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхиленням їх районним судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що постанова судді підлягає зміні, а саме з перекваліфікацією дій ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 122 КУпАП, з наступних підстав.

Висновок судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення у вигляді перевищення ним допустимої швидкості руху за межами населеного пункту, тобто у порушенні ним п.12.6 Правил дорожнього руху України грунтується на матеріалах адміністративної справи, яким дана відповідна оцінка.

Крім того, згідно постанови судді від 29.05.2009 року, ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у вчиненні ним зазначеного правопорушення, тобто у перевищенні ним швидкості руху.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, у тому числі і його посилання щодо застосування судом ст. 122-3 КУпАП, так як вказаною постановою автор скарги притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, із наявних матеріалів справи можна вважати доказаною вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, із фотографії, отриманої в процесі фіксування швидкості руху автомобіля з допомогою технічного засобу вбачається швидкість руху транспортного засобу під номерним знаком С А 6862 АО складає 140 км/год, тобто вказана швидкість не перевищила 50 км/год допустимої норми, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Інша фотографія, на якій зафіксована швидкість легкового автомобіля 144 км/год не містить даних щодо державного номерного знаку, а тому неможливо по ній встановити власника цього автомобіля, а тому вказана фотографія не містить ніякої доказової бази.

При таких обставинах, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме визнання його вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу, в розмірі п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 травня 2009 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного

правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. змінити.

Вважати винним ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, в розмірі п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн.

В іншій частині постанову судді від 29 травня 2009 року залишити без змін.