Справа №22ц-1246\09
Категорія:41
Головуючий у 1-й інстанції: Зима І.Є.
Доповідач у апел. інстанції: Зверхановська Л.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Терземан Б.В.,
з участю представника відповідача Львівської міської ради Феник Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду задоволено позов ОСОБА_4 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" про визнання права на користування житлом, укладення договору найму. Зобов’язано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти із ОСОБА_4 договір найму на користування квартирою АДРЕСА_1 на склад сім’ї із двох осіб.
Рішення суду оскаржила Львівська міська рада. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не досліджено всіх обставин по справі в повному обсязі, зроблено невідповідні висновки обставинам справи. Зокрема вказує, що судом не з’ясовано, яке право позивачки було порушене Львівською міською радою, не витребувано доказів про відмову у розгляді питання визнання права на житло та укладення договору найму, що суперечить ст. 57 ЦПК України. Крім того зазначає, що відповідачем по справі була лише Львівська міська рада, а Шевченківська районна адміністрація залучена до участі у справі в якості 3-ої особи. В такому ж статусі вона значиться і в журналах судових засідань, проте судом саме на Шевченківську РА покладено обов’язок укласти з позивачкою договір найму на спірне приміщення. Судом не враховано, що приміщення, в якому проживає позивачка, є гуртожитком, що вона живе там без реєстрації, ордер на це приміщення їй не видавався, на квартирному обліку у Львівській міській раді вона не перебуває.
Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 місцевий суд виходив з того, що позивачці 18.04.1991 року було надано квартиру АДРЕСА_1, що вона з того часу вносить плату за користування цим житлом, а відтак зобов’язав Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти із ОСОБА_4 договір найму на користування даною квартирою.
Проте, з таким висновком судова колегія не погоджується з таких міркувань.
Так, висновок суду про те, що займане позивачкою приміщення є квартирою не ґрунтується на матеріалах справи.
Зокрема, з протоколу засідання профкому Львівського дослідного нафтомаслозаводу від 18.04.1991 року вбачається, що було вирішено надати для проживання ОСОБА_4 разом з дитиною кімнату в будинку АДРЕСА_1.
Згідно ж довідки №03-615 від 16.07.2007 року будинок АДРЕСА_1, в якому живе ОСОБА_4, є гуртожитком.
Суд першої інстанції цієї обставини достатньо не дослідив, не встановив статусу спірного приміщення.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Це свідчить про те, що кімната в гуртожитку не може бути предметом договору найму житла.
Суд першої інстанції, встановивши, що позивачка ордеру на займану нею кімнату не має, в ній не зареєстрована, поклав на Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради обов’язок укласти із ОСОБА_4 договір найму жилого приміщення, чим порушив і таку норму матеріального права як ст. 61 ЖК УРСР, згідно із якою договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера.
Крім того, місцевим судом допущено порушення норм процесуального права, які вплинули на законність та обгрунтованість постановленого рішення.
Так, нова позовна заява ОСОБА_4, в якій відповідачами є Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" надійшла до суду 21.10.2008 року, а відправлена відповідачам 29.10.2008 року (а.с. 39-42,65) .
Проте, після цього ні один із відповідачів в судових засіданнях не був присутній, в якості відповідачів їх представники не висловлювали своє відношення до позову, а присутній в судовому засіданні 4.02.2009 року представник Шевченківської РА Цибрух Я.В. (повноваження якого згідно довіреності, що знаходиться на а.с. 34, закінчились ще 31.12.2008 року) на протязі всього розгляду справи виступав як представник 3-ої особи, тобто в процесуальному положенні, в якому Шевченківська райадміністрація була залучена до участі у справі (а.с. 27,28,32,37,64,78) .
Відповідно до ст. 311 ч. 1п. 3 підставою для скасування рішення суду та передачі справи на новий розгляд є те, що справу розглянуто за відсутності будь -кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Проте, місцевий суд розглянув справу у відсутності представників Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод", які належним чином відповідно до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України не були повідомлені про час і місце судового засідання, а тим більше в матеріалах справи відсутня заява представника Львівської міської ради з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, як зазначає суд в оскаржуваному рішенні.
Оскільки при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального та матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду належить більш повно з’ясувати обставини справи і в залежності від встановленого і поданих доказів, вирішити спір.
Керуючись ст. 303,304,307 ч. 1 п.5,311 ч. 1.п. 3,314 ч. 1 п.2,315,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.