Справа № 22-ц-493-Ф/09р.

Головуючий у першій інстанції Самойлова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді Моісеєнко Т.І.

суддів Іщенка В.І., Авраміді Т.С.

при секретарі: Алієвій Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року, .

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29.07.1994 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 308. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29 липня 1994 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 і в шлюбі народилося шість неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 Позивач вказує, що приблизно рік тому вони припинили шлюбно-сімейні відносини. Оскільки вони з відповідачем не проживають однією сім’єю, і їх шлюбні стосунки фактично припинено, вважає, що спільне проживання не можливе, оскільки, почуття поваги між ними втрачені, тому шлюб підлягає розірванню.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2009 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_2 не погодився з вказаним судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване ним судове рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянт вказав, що судом при ухваленні рішення не були виконані вимоги статей 21,51 Конституції України та статей 7,110,112 Сімейного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з чого, що позивач всупереч вимогам статті 60 ЦПК України не надав суду відповідних належних та допустимих доказів про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам дітей.

З такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки судом не були ретельно досліджені докази по справі, а дослідженим доказам не була надана належна правова оцінка. Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, не можна визнати таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.07.1994 року і в шлюбі мають шістьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. б), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9), ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10), які проживають разом з матір’ю.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згод! жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, що передбачено частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України.

Згідно до ст. 56 ч. 3 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Доводи апелянта про те, що вони спільно не проживають однією сім’єю та мешкають за різними адресами майже рік, знайшли своє підтвердження як у судовому засіданні суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, і є обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, оскільки сторони у суді апеляційної інстанції проти цього не заперечували.

Вказане вбачається з матеріалів справи, оскільки, судові повістки сторони отримують за різними адресами.

Незгода відповідача з позовом зводиться лише до того, що розірвання шлюбу призведе до виселення її із квартири, в якій вона проживає разом з дітьми, оскільки квартира належить матері позивача.

Колегія суддів не може прийняти до уваги вказані посилання ОСОБА_3, оскільки вказані обставини не мають відношення до предмету спору у даній справі, який витікає з шлюбних відносин подружжя. Крім того, в засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не навела ніяких доказів, які підтверджують її намір поновити сімейні стосунки з ОСОБА_2 її пояснення в апеляційному суді зводились до того, що ОСОБА_2 ніяким чином не забезпечив житлом своїх дітей, що, на її думку, робить неможливим розірвання шлюбу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 є неправильним, оскільки ухвалено без належного дотримання норм матеріального права та дослідження всіх обставин по справі, і тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки шлюб носить формальний характер, а подружжя втратили один до одного почуття любові та поваги, що робить неможливим подальше збереження їх сім’ї.

На підставі наведеного і, керуючись статтями 303,307,309,313,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2009 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 308, від 29 липня 1994 -року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (до шлюбу Тарасенко), розірвати.

Витрати, що підлягають стягненню при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, покласти на ОСОБА_2 та стягнути з нього 17 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.