Справа № 22-ц-767-Ф/09 р.
Головуючий у першій інстанції Белоусов Е.Ф.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.
суддів Авраміді Т.С., Полянської В.О.
при секретарі: Алієвій Е.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Човного кооперативу «Волна», ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди та знос незаконної надбудови (другого поверху), за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Керченського міського суду АР Крим з позовом до Човного кооперативу «Волна» про стягнення з Човнового кооперативу «Волна» майнової шкоди у розмірі 750 грн. і ОСОБА_4 про знос володільцем боксу НОМЕР_1 ОСОБА_4 незаконної надбудови над боксом НОМЕР_1 (другого поверху). Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що він з травня 1987 року є володільцем боксу НОМЕР_2, розташованого на території Човнового кооперативу «Волна», у районі мису Зміїний. У 1992 року ОСОБА_5, який є володільцем боксу НОМЕР_1, без належного дозволу та відповідної проектної документації побудував гараж, а надалі і надбудову другого поверху із некондиційних плит, у результаті чого тиск на ґрунт збільшився, і на стіні його гаражного боксу з’явилися тріщини. Щоб запобігти руйнуванню свого гаража, він був змушений вибудувати між своїм гаражем і гаражем відповідача підпірну стінку, затративши на її будівництво 750 грн. Однак, у червні 2005 року правління Човнового кооперативу «Волна» прийняло незаконне рішення, яке не відповідає Статуту кооперативу, про знесення збудованої ним підпірної стіни і зобов’язали відповідача ОСОБА_4 знести підпірну стіну, що ним було зроблено 07 липня 2007 року, а після зносу стіни будматеріали зникли. Оскільки будівництво, володільцем боксу НОМЕР_1 ОСОБА_4, надбудови другого поверху є незаконним, що підтверджується приписом і протоколом про правопорушення у сфері містобудівництва від 31 січня 2006 року і до цього часу вказане правопорушення не усунено, продовжує руйнувати його гаражний бокс НОМЕР_2, вказане будівництво належить зносу за рахунок володільця, як самовільно збудоване і незаконне, на підставі ст. 376 ЦК України.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 13 березня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
ОСОБА_3 не погодився з таким судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване ним судове рішення скасувати. В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянт зазначає, що посилання суду в рішенні на зібрані у справі докази, а саме на висновок експерта № 3603 від 16 січня 2009 року не може бути доказом не встановлення факту руйнування боксу НОМЕР_2. Крім того апелянт вважає, що вказана експертиза проведена не якісно, оскільки експерт у своєму висновку не відповіла на поставлене питання, тому справа належить направити на новий розгляд з проведенням додаткової судової експертизи за рахунок відновної особи. Також апелянт зазначає, що суд безпідставно стягнув з нього витрати за проведення експертизи в розмірі 360 грн., оскільки така експертиза у справі відсутня і ним уже сплачено за проведення експертизи 1047 грн. 60 коп.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди та знос незаконної надбудови (другого поверху), суд першої інстанції виходив із сукупності зібраних у справі доказів. Суд вказав, що відповідно до п.2 розділу II Статуту ЧК «Волна» члени кооперативу зобов’язані погоджувати із правлінням будь-яке будівництво, реконструкцію або благоустрій на території кооперативу, однак позивач цю вимогу не виконав, у зв’язку з чим не має права на відшкодування матеріального збитку, заподіяного зносом самовільної будівлі, оскільки відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України, якщо користувач земельної ділянки ЧК «Волна», - Заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою що здійснила самовільне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає зносу особою, що здійснила самовільне будівництво, або за його рахунок. Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_4 також не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що будівництво надбудови другого поверху узаконено на підставі рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим від 28 жовтня 2008 року, та позивач не наділений правом вимоги зносу надбудови, оскільки зібраними у справі доказами не встановлений факт руйнування боксу позивача даною надбудовою, а також факт порушення його прав вказаним будівництвом.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження позовних вимог, а з висновку експерта № 3603 від 16 січня 2009 року та пояснень експерта у судовому засіданні 12 березня 2009 року не вбачається вини в діях ОСОБА_4, які б призвели до руйнування боксу позивача ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЦПК України, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням житла, а також проведення судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що експертиза проводилася за клопотанням ОСОБА_3, вартість якої відповідно до калькуляції склала 1407 грн. 60 коп.(а.с. 96). Оскільки ОСОБА_3 підтверджено сплату за проведення експертизи у розмірі 1047 грн. 60 коп., суд першої інстанції правомірно стягнув з нього несплачену суму грошових коштів у розмірі 360 грн. за проведення експертизи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правильність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам у справі, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 та скасування оскаржуваного ним рішення не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303,307,308,313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2009 року відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.