33-652/08

ПОСТАНОВА

14 листопада 2008 року м. Львів

Голова Апеляційного суду Львівської області В.Ф.Государський, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_2 17 жовтня 2008 року за ч. 4 ст. 122 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 23 вересня 2008 року о 14 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-2101 ДН НОМЕР_1, на перехресті вулиць Коперніка-Дорошенка, порушив вимоги дорожнього знаку « В’їзд заборонено », виїхав на трамвайну колію зустрічного руху, що змусило водія трамвайного маршруту № 2 різко гальмувати, створивши аварійну обстановку та порушивши при цьому вимоги п.3.21 Додатку № 1 Правил дорожнього руху України.

На постанову суду ОСОБА_2 подав скаргу, у якій, не оспорюючи ні доведеності своєї вини за ч. 4 ст. 122 КпАП України, ні кваліфікації дій за вказаною нормою КпАП України, покликається на те, що судом першої інстанції при визначенні виду стягнення не було враховано того, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав і щиро розкаявся у вчиненому, являється студентом і транспортний засіб йому необхідний для того, щоб вчасно добиратись на навчання до навчального закладу. Просить змінити вид накладеного на нього стягнення й застосувати відносно нього стягнення у вигляді штрафу

Перевіривши матеріали справи № 3-11545/08 та доводи скаржника ОСОБА_2, вважаю, що його скарга підлягає задоволенню, а постанова Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2008 року - зміні.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Ні доведеність вини, ні кваліфікація дій Макара за ч. 4 ст. 122 КпАП України скаржником не оспорюється.

При цьому, вважаю, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2, суддя не в повній мірі дотримався вимог ст. 33 КпАП України, відповідно до якої при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення,, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, і без достатніх підстав та обґрунтування застосував відносно ОСОБА_2 найбільш суворе стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 122 КпАП України.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та розкаявся у вчиненому, обставини, які б обтяжували його відповідальність - відсутні. За наведених обставин приходжу до висновку про те, що накладене на ОСОБА_2 стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв’язку з чим застосоване відносно ОСОБА_2 стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів слід змінити на штраф у межах, визначених ч. 4 ст. 122 КпАП України, що буде необхідним і достатнім для визначеної ст. 23 КпАП України мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 293;294 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 122 КпАП України - змінити.

Накладене відносно ОСОБА_2 стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців змінити на штраф у розмірі 68 грн.