Справа №22ц-2088,2009 р.

Категорія: 54

Головуючий в 1-й інстанції Ворко А.Л.

Доповідач - Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року липня місяця "08" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А.

Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М.

при секретарі - Шешені С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року по справі

за позовом.

Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»

до

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» (далі - Порт), посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

В письмових запереченнях ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Інших заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд І інстанції виходив з того, що факт заподіяння шкоди підприємству внаслідок порушення відповідачами покладених на них трудових обов’язків позивачем не доведено.

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працювала у відповідача з 11 грудня 2000 року по 8 вересня 2008 року, останній час на посаді інженера бази автомобільного і внутрішньопортового транспорту /а.с. 67-68/, ОСОБА_2 - з 7 лютого 2006 року по 21 серпня 2006 року на посаді водія автотранспортного засобу /а.с. 71/.

За результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Порту за період з 1.01.2006 року по 1.07.2008 року виявлені перевитрати пального, внаслідок чого було списано 329л бензину на суму 998,2 грн. та 66 л дизпалива на суму 234,7 грн. /а.с. 8-11/. В акті від 24.09.2008 року №06-18/16 зазначено, що зазначене порушення допущено диспетчером-інженером ОСОБА_1, яка відповідала за видачу, реєстрацію шляхових листів, правильність їх заповнення та розрахунки витрат пального, що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 1232,9 грн. Ревізія правильності використання пального проводилась шляхом порівняння фактичних норм витрат за даними подорожніх листів автомобілів з Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України №43 від 10 лютого 1998 року, та нормами, затвердженими по автотранспорту Порту.

Під час роботи на підприємстві відповідачі до дисциплінарної відповідальності за порушення покладених на них трудових обов’язків не притягувались.

Належних та допустимих доказів на підтвердження, що винними протиправними діями відповідачі заподіяли підприємству пряму дійсну шкоду, позивач суду не надав.

На підставі наведеного суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки встановлені судом обставини свідчать про відсутність передбачених ст. 130 КЗпП України підстав для покладення на відповідачів обов’язку по відшкодуванню підприємству матеріальної шкоди в солідарному порядку у розмірі 813,92 грн.

Доводи апеляційної скарги Порту колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не підтверджені належними доказами та - не спростовують встановлених судом обставин.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.