Справа №22ц-2578/2009 р.

Категорія 01,45

Головуючий у 1 інстанції Дзюба Н.М.

Доповідач Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Тракало В.В.,

суддів Березовенко Р.В., Воробйової Н.С.,

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Липівської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи ОСОБА_3, ТОВ "Абрис-Альфа" про визнання частково недійсними рішень ради та державного акта на право власності на земельну ділянку та вилучення земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що у 1956 році під забудову будинку йому було виділено 0,05 га, а потім ще 0,50 га у с.Липівка. У 1981 році рішенням правління колгоспу "Прогрес" йому було замінено надану земельну ділянку розміром 0,65 га на рівноцінну земельну ділянку тієї ж площі по вул. Кузьменка у цьому ж селі у зв’язку з переходом ним на нове місце проживання. У липні 2006 року позивач звернувся із заявою про приватизацію земельної ділянки і йому було надано дозвіл приватизувати 0,25 га для обслуговування будинку та 0,37 га для ведення особистого селянського господарства. Проте після цього з’ясувалося, що частина земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача і повинна ним бути приватизована, вже надана рішенням місцевої ради від 19 червня 2006 року у приватну власність відповідача, а рішенням цієї ж ради від 9 жовтня 2007 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності відповідача на цю земельну ділянку. Тому позивач просив визнати ці рішення частково недійсними, визнати за ним право користування земельною ділянкою розміром 0,62 га та вилучити з користування відповідача частину належної йому земельної ділянки.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що земельна ділянка розміром 0,25 га по вул. Кузьменка у с.Липівка була надана у користування відповідачу ОСОБА_2 рішенням правління колгоспу "Прогрес" від 10 березня 1981 року, затвердженого рішенням уповноважених зборів колгоспу від 6 квітня 1981 року. Тому місцева рада обгрунтовано передала у приватну власність відповідачу земельну ділянку, розміром 0,25 га, яка перебувала у його користуванні, та 28 грудня 2007 року видала йому державний акт на право власності на цю ділянку.

Доводи позивача про те, що земельна ділянка відповідача накладається на належну йому земельну ділянку, не грунтуються на доказах. У матеріалах справи відсутні докази про те, що по вул. Кузьменка у с.Липівка позивачеві надавалася та відводилася земельна ділянка розміром 0,62 га. Рішенням правління колгоспу у 1981 році, на яке посилається позивач, йому було проведено заміну лише присадибної земельної ділянки, проте навіть її розміри та межі не були визначені.

За таких обставин, давши належну оцінку доказам у справі відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до правильного висновку про недоведеність порушення позивачем права на земельну ділянку, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. ст. 22,23 ЗК України 1990 року, ст. ст. 125,126 ЗК України 2001 року щодо права позивача на земельну ділянку, яка надана відповідачу.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на доказах та на законі і не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. 307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.