Справа №2-1234/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Кравченка В.О.

при секретарі Юда М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 330 грн. матеріальних збитків, пов’язаних з відшкодуванням понесених затрат на лікування, 10 000 грн. моральної шкоди заподіяної йому внаслідок злочинних дій відповідача та 200 грн. в рахунок повернення судових витрат на правову допомогу. В обгрунтування вимог вказує на те, що він працює викладачем в Індустріально-педагогічному технікумі Конотопського інституту Сумського державного університету. 22.12.2008 року під час прийняття іспитів до аудіторії зайшов ОСОБА_2 - чоловік студентки ОСОБА_2. В присутності інших студентів відповідач почав вимогати прийняття у дружини іспитів, а коли отримав відмову, то образливо висловився на його адресу. Після закінчення іспитів ОСОБА_2, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, вдруге зайшов до аудіторії де знову почав вимагати поставити оцінку дружині, а коли отримав відмову завдав йому не менше п’яти ударів по голові та штовхнув від чого він впав на підлогу. На шум до аудіторії зайшов викладач ОСОБА_3 у зв’язку з чим відповідач припинив протиправні дії та покинув навчальний заклад. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яку оцінює у 10 000 грн., що складається з перенесеного психічного стресу, переживань і як наслідок лікування у лікарні з 24.12.2008 року по 02.01.2009 року за що сплачено 330 грн. Крім того, за надання правової допомоги він заплатив 200 грн., які просить також стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився в черговий раз, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28-29).

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Так, із матеріалів №227 про відмову в порушенні кримінальної справи по факту отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_1 вбачається, що у останнього дійсно малися тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості віднесені до легких (акт судово-медичного дослідження). В той же час у вказаному матеріалі мається постанова органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи, за вказаним фактом, за відсутністю складу злочинів передбачених ст. ст. 129,296 КК України. Як пояснив позивач з вказаною постановою він був ознайомлений своєчасно і не оскаржував її, тоб-то фактично з нею погодився. Із скаргою приватного звинувачення до суду, відповідно до ст. 27 КПК України, про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи позивач також не звертався. Із матеріалів де маються пояснення очевидців беззаперечного висновку про винність відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень позивачу зробити не можливо.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Таким чином фактично не встановлено за яких підстав, ким саме і чи злочинними діями були завдані ці тілесні ушкодження позивачу, що виключає можливість притягнення відповідача з цих підстав до цивільно-правової відповідальності. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

В той же час, вдповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної, заступника начальника Конотопського МВ УМВС, постанови від 04.02.2009 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП України за те, що 22.12.2008 року близько 12 години в приміщенні індустріально-педагогічного технікуму, розташованого по вул. М.Немолота, 12 м. Конотопа грубо поводився з викладачем технікуму ОСОБА_1, ображав того в присутності студентів, чим порушував громадський порядок (а.с. 24).

Таким чином, факт вчинення відповідачем відносно позивача адміністративного правопорушення доведений вищевказаним документом, а тому лише в цій частині ОСОБА_2 і повинен нести, на переконання суду, цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування завданної моральної шкоди, як то передбачено ст. 1167 ЦК України.

Що стосується стягнення матеріальної шкоди у вигляді понесених витрат на лікування в сумі 330 грн., на чому наполягає позивач, та, на думку суду, ці вимоги також не підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що не встановлений сам факт нанесення відповідачем ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, причинного зв’язку між діями та наслідком у вигляді лікування останнього. Крім того, із наданих позивачем документів вбачається, що гроші в сумі 330 грн. ним були сплачені як членські внески, про що видане відповідне посвідчення (а.с.6).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди лише за вчинене ним відносно ОСОБА_1 правопорушення. З урахуванням тяжкості та обставин правопорушення, яке відбулось в присутності студентів відносно викладача, сума моральної шкоди, на переконання суду, повинна складати 150 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню і судові витрати, які складають 3 грн.

Керуючись: ст. ст. 1166,1167 ЦК України, ст. ст. 10,57-60,88 ЦПК України, -

РІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральних збитків 150 грн. та в рахунок повернення судових витрат (надання юридичної допомоги) 3 грн., а всього 153 грн.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.