Справа №2-952 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» травня 2007р. м.Стаханов
Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Кузнецової М.Л.
при секретарі Дибаль С.В., за участі: позивачаОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_1 до ДВАТ „Первомайське шахтобудівельне управління" про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків її виплати, моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що він працював на ДВАТ „Первомайське шахтобудівельне управління" електрослюсарем підземним з 01.08.2002р. по 08.06.2006р., коли був звільнений за власним бажанням. На день звільнення сума заборгованості із заробітної плати становила 3430,00грн., яка не виплачена позивачеві по теперішній час. Вважає, що дії відповідача щодо несвоєчасної виплати заробітної плати порушують його конституційні права на своєчасне отримання заробітної плати. У зв'язку з чим він не має можливості забезпечити собі та своїй родині повноцінне харчування, необхідне в одежі, своєчасно сплачувати за житло та комунальні послуги. Це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань та вимагають додаткових зусиль для організації життя позивача. Розмір моральної шкоди оцінив у 2000грн., які просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути заборгованість із заробітної плати в сумі 3430,00грн., 350,79 грн. - компенсацію заробітної плати у зв'язку з затримкою її виплати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові. Додатково пояснив, що у зв'язку з невиплатою заробітної плати він для забезпечення себе та родини вкрай необхідним постійно змушений був займати гроші у знайомих, що принижувало його гідність, не мав можливості сплачувати комунальні послуги, навчання дочки. Крім того, у період з 09.03.2006р. по 26.05.2006р. він перебував на лікарняному у зв'язку з переломом ноги, що підтверджено довідкою першої міської лікарні. Але маючи на той час нараховану але не сплачену заборгованість із заробітної плати за три місяці, не мав можливості придбати необхідні ліки та продукти харчування для поновлення порушеного здоров'я.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши заперечення на позов, в яких позов у частині стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації визнав у повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоду не визнав у повному обсязі, просив справу розглядати за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами. Заперечення проти стягнення моральної шкоди обґрунтував тим, що трудовим законодавством за затримку заробітної плати прямо не передбачено відшкодування моральної шкоди, та тим, що позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди, позивач отримує пенсію за віком, отже має доход.
2
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 116 КзПП України при звільненні працівника, виплата всіх сум, призначених йому при звільненні, проводиться в день його звільнення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.4). В день звільнення позивача відповідач не виплатив йому заборгованість із заробітної плати в сумі 3430,00грн,, яка підтверджена документально (а.с.5). Таким чином вимоги позивача про стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати в сумі 3430,00грн. € обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з вимогами Постанови КМУ№159 від 21.02.2001р. компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з 01.01.2001р. В судовому засіданні встановлено, що відповідач своєчасно не виплатив позивачеві заборгованість із заробітної плати, тому вимоги позивача про нарахування та стягнення компенсації є обгрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст.237-1 КзПП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Вивчивши обставини справи суд вважає за необхідне вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задовольнити частково в сумі 1000грн., з огляду на наступне. В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем норм законодавства про працю в частині несвоєчасної виплати заробітної плати, були порушені законні права позивача на щомісячне, два рази на місяць, отримання заробітної плати, останній був вимушений прикласти додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини, шукаючи грошові кошти, для забезпечення життєвих потреб, витрат на лікування, що підтверджує перенесені моральні страждання.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.44,115,116,237-1 КЗпП України, ст.10,11,30,82,88,212-215,224-228 ЦПК України, Постанови КМУШ59 від 21.02.2001р., суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ДВАТ „Первомайське шахтобудівельне управління" на користьОСОБА_1:
· заборгованість із заробітної плати в сумі 3430,00грн.;
· компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 350.79 грн.;
· моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Стягнути з ДВАТ „Первомайське шахтобудівельне управління":
· на користь держави судовий збір в сумі 68 грн.;
· на користь Територіального управління державної судової адміністрації Луганської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.