2»А» -446/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 червня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мухоїд Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до старшого лейтенанта міліції ДПС при УДАІ ГУ МВС України у Кіровоградській області та УДАІ ГУ МВС України у Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  

в становив:

            ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою відповідача його без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а тому порушує питання про скасування даної постанови.

    В судовому засіданні позивач просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Ствердив, що Правил дорожнього руху України за викладених у оскаржуваній постанові обставин не порушував, а докази його неправомірних дій відсутні.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з’явилися і причин цього суду не повідомили, з огляду на що, позивач просив розглянути справу на підставі наявних доказів у загальному порядку.

Заслухавши позивача і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Як убачається з матеріалів справи, 17 квітня 2010 року відповідачем згідно статей 258 і 283 КУпАП винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яка того ж дня о 18 год. 50 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с. Ульянівка Миколаївської обалсті, рухалася зі швидкістю 87 кмгод, перевищивши дозволену швидкість більше за 25 кмгод.

    На позивача накладено стягнення у виді штрафу 255 грн.  

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 кмгод.

Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вирішуючи цю справу, суд зазначає, що згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо.  

    Відповідно до вимог ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян.

    Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Разом з тим, згідно вимог ст.. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    Згідно ст. 15 – 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

    Згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    Зі складеного протоколу вбачається, що при його підписані ОСОБА_3 застеріг, що з протоколом не згоден, швидкість не перевищував, їхав зі швидкістю 60 кмгод , п. 12.4 Правил дорожнього руху України не порушував.

    Обставини зазначених застережень позивач підтвердив і в судовому засіданні.

    Посилання на інші докази оскаржувана постанова містить.

    Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Крім того, суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази  у справі. В разі неподання доказів на пропозицію суду, справа вирішується на основі наявних доказів.

    Відповідач докази правомірності оскаржуваної постанови, на які є в ній посилання, згідно вимог ст. 71 КАС України суду не представив.

    Зі справи встановлено, що доказів згаданих у ст. 251 КУпАП підставою до накладення адміністративного стягнення став лише протокол про адміністративне правопорушення, в якому містяться ґрунтовні заперечення позивача.

При перевірці судом постанови відповідача достатні докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, стосовно порушення позивачем Правил дорожнього руху України не подано, а тому оскаржувану постанову не можна вважати правомірною.

    За таких обставин, правомірність і законність прийняття оскаржуваної постанови в судовому засіданні не доведена.

    Відтак, судом встановлено підстави до задоволення позову і захисту прав позивача.              

            На підставі викладеного та  керуючись статтями 160-163 КАС України,  

вирішив:

    адміністративний позов задовольнити.

    Постанову старшого лейтенанта міліції ДПС Ульянівського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України у Кіровоградській області . від 17 квітня 2010 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_3 скасувати.    

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання заяви про її апеляційне оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

Суддя