Справа №2-25/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 18 березня 2010 року  Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                Чаус М.О.

при секретарі                        Литошенка А.М, Гусаченка О.В., Арюліної А.С.,

Кошелєву С.В., Дворніковій Т.С.

Розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_7,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» про розірвання договорів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок невиконання зобов’язань суд  -

в с т а н о в и в:  

      Позивач просить суд розірвати договір купівлі-продаж між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на  користь ТОВ «Комерційний банк» Дельта» грошову суму у розмірі 4600 грн. 00 коп., стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на її користь матеріальні збитки у розмірі 1311 грн.17 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_7 на її користь судовий збір в розмірі 98, 00 грн., та 30, 00 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

18 березня 2010 року ОСОБА_5 змінила позовні вимоги та просила суд розірвати договір купівлі - продажу від 22.01.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та нею; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 грошову суму у розмірі 4546 грн.00 коп.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на її користь матеріальні збитки у розмірі 1311 грн. 17 коп., моральну шкоду у розмірі 3000 грн.00 коп.;  та судові витрати: по сплаті судового збору, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оплату послуг адвоката в розмірі 1 500 грн.; розірвати кредитний договір № 001-09141-220107 від 22 січня 2007 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», з моменту невиконання зобов’язань ОСОБА_7

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач Фізична особа –підприємець ОСОБА_7 позов визнав та пояснив,

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» позов визнав та пояснив,  

 Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.  

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 22.01.2007 року звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 з метою придбати в кредит для власних потреб диван. Відповідач запропонував їй декілька диванів, з яких вона вибрала диван моделі «Альфа», після чого ОСОБА_7 оформив на диван замовлення №156 від 22.01.2007 року, в якому вказується назва товару – диван «Альфа», сума замовлення у розмірі 4600, 00  гривень та графі 9 рахунку-фактури зазначено, що диван придбався в кредит, тобто було укладено усний договір.

Для отримання грошових коштів у розмірі 4600,00 гривень позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк»Дельта» з проханням надати їй бажану суму для купівлі дивану. Банк не заперечував проти надання споживчого кредиту у розмірі 4600,00 гривень та уклав кредитний договір №001-09141-220107 від 22 січня 2007 року.  

Відповідно до п.п.1.3. договору та меморіального ордеру № 1595487 від 22.01.2007 року, банк перерахував відповідачу на поточний рахунок № 26000449800051, відкритий в ВАТ «КРЕДИТПРОМБАНК», МФО 300863. суму у розмірі 4600, 00 гривень.

Згідно з усною домовленістю, відповідач зобов’язувався передати диван у власність позивачу, після надходження на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів  розмірі 4600, 00 гривень, на оплату дивану, що повинно було підтверджуватись виписками з банку відповідача. Але після перерахування грошових коштів відповідачу, останній не передав у власність позивачу зазначений диван у рахунку-фактурі.

Позивач, не отримавши диван від відповідача в обумовлені ними строки, звернувся до останнього з проханням повернути грошові кошти банку на умовах, зазначених в п.п.1.5.п.1 договору, але грошові кошти банку сплачено не було.

Відповідно до п.п 2.3, 2.4, 2.8 договору позивач щомісячно до 22 числа кожного місяця зобов’язаний сплачувати банку заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті 5 процентів на рік та плати за ведення кредитної справи у розмірі 1,99 процентів в місяць від основної суми боргу за договором. Отже позивач, відповідно до договору, поніс матеріальні збитки з вини відповідача, яка полягає у не передачі товару  вказаного у рахунку-фактурі.  

Матеріальні збитки складаються з розміру першого внеску, який становить 400,00 гривень,  плати за надання кредиту в розмірі 230,00 гривень, а також станом 23.09.2009 року боргу по відсотках в сумі 205, 70 грн., боргу по комісії 1249, 56 грн., штрафні санкції 679, 25 грн., а всього 2764,51 грн.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.      

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором позики встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплатити процентів.

Таким чином, в судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі – продажу від 22.01.2007 року між ОСОБА_5 та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7, внаслідок невиконання договірних зобов’язань та розірвання кредитного договору №001-220107 від 22.01.2007 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», з моменту невиконання зобов’язань ОСОБА_7, знайшли своє підтвердження, тому вони підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач фізична особа -підприємець ОСОБА_7 частково погасив заборгованість, то з нього на користь позивача підлягають стягненню матеріальні збитки в розмірі 630 гривень.  

В частині відшкодування моральної шкоди позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів щодо того, що відповідач ухилявся від виконання своїх обов’язків.

Крім того, з  Фізичної особи підприємця –ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати в сумі 2052 (дві тисячі п’ятдесят дві) гривни 20 копійок.

 На підставі викладеного, керуючись ст.526, 530, 546. 549, 610, 1050, 1054, 1065 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, , 169, 174, 208, 209, 213, 215, 218, 224, 294 ЦПК України, суд –

  в и р і ш и в:  

      Позов ОСОБА_5 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_7,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» про розірвання договорів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок невиконання зобов’язань – задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі – продажу від 22.01.2007 року між ОСОБА_5 та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7, внаслідок невиконання договірних зобов’язань.

Розірвати кредитний договір №001-220107 від 22.01.2007 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», з моменту невиконання зобов’язань ОСОБА_7.

 Стягнути з Фізичної особи підприємця –ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в сумі 630 (шістсот тридцять) гривень.

 Стягнути з Фізичної особи підприємця –ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 2052 (дві тисячі п’ятдесят дві) гривни 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

  Суддя :