П О С Т А Н О В А                                            № 1-861/10  

  ПОПЕРЕДНЬОГО   РОЗГЛЯДУ  СПРАВИ  

  «13» липня 2010 року                 Солом’янський районний суд м. Києва  в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

з участю прокурорів

захисників: Гошовської Ю.М., Рибалка І.А.

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням   ОСОБА_7  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Шепетіївка, Калиновського району Вінницької області, громадянки України, працюючої приватним підприємцем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої

у вчиненні злочину передбаченому ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.2, 358, ч.3 КК України,-  

  В С Т А Н О В И В:  

 Органами досудового слідства, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила його повторно в особливо великих розмірах, здійснювала пособництво в підробленні документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка мала право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, крім того використала завідомо підроблений документ та здійснювала пособництво в підробленні документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка мала право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою повторно, тобто вчинила злочини передбачені ст.ст. ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.2, 358, ч.3 КК України.

В попередньому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, мотивуючи свої вимоги тим, що справа не підсудна даному суду, обвинувальний висновок складений з порушеннями кримінально-процесуального законодавства, досудове слідство є поверхневим, неповним таким, яке унеможливлює призначення справи до судового розгляду та подальший її розгляд у суді.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника, просила справу направити на додаткове розслідування з попереднього розгляду справи, або закрити дану кримінальну справу на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.  

Вислухавши пояснення захисників та обвинуваченої, які підтримали своє клопотання, думку прокурора, який заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а справа направленню на додаткове розслідування з стадії попереднього розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 246 КПК України, при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.  

Так, як вбачається з матеріалів справи в даній кримінальній справі в якості свідків допитувалися лише свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, покази ж свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7, покази ОСОБА_8 виділені з кримінальної справи № 09-16647 та об’єднані з матеріалами даної кримінальної справи.  Однак, у відповідності до вимог ст.167 КПК України свідок допитується про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого, тобто предметом показань свідка є відомості про обставини, які підлягають встановленню саме в даній кримінальній справі, а також дані про його взаємовідносини з підозрюваним чи обвинуваченим. Отже, свідок ОСОБА_11О взагалі не давав показань як свідок по даній кримінальній справі, що є істотним порушенням кримінального процесу. Крім цього, ОСОБА_7 допитувалася в якості свідка в іншій кримінальній справі, а в даній кримінальні справі як обвинувачена, відмовилась давати показання, відповідно до ст.63 Конституції України, а як підозрювана, взагалі не допитувалася.

Крім того, органи досудового слідства інкримінують ОСОБА_7 роль пособника у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358 КК України, разом з тим, не зазначаючи коли, чим і в який спосіб вона, як пособник, сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками чи приховуванню злочину.

Крім того, в матеріалах справи міститься цивільний позов заявлений до ОСОБА_7, однак в супереч вимогам ст. 124 КПК України обвинуваченій не роз’яснені права, передбачені їй як цивільному відповідачу. Також в довідці про рух кримінальної справи вказано, що позов заявлено на загальну суму 749000 грн., в той час, як з матеріалів справи вбачається, що розмір цивільного позову складає 1 100 166 грн. 40 коп. (т.1 а.с.102).  

Відповідно до ч.1 ст. 249-1 КПК України суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 КПК України, для усунення порушень.  

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний висновок складено з порушенням вимог КПК України, а саме в екземплярі обвинувального висновку, який підлягає врученню підсудній в списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, не зазначено адреси свідків.

В першому томі, а саме: в описі документів в кримінальній справі в другій строчці зазначені матеріали дослідчої перевірки на аркушах справи 8-99, без нумерування кожного документу вказаної перевірки окремо.  

В описовій та резолютивній частинах обвинувального висновку неконкретно зазначені обставини вчинення злочину, а саме: місце і час вчинення злочину, тобто обвинувачення є неконкретним, що не відповідає вимогам ст. 223 КПК України.

Відповідно до ст. 237 КПК України при попередньому розгляді справи, що надійшла від прокурора, суддя, крім перелічених у зазначеній статті питань, також з’ясовує питання чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла.

Згідно зі ст. 37 КПК України кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Однак, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, Кредитна спілка «Перший кредитний альянс», куди ОСОБА_7 надавала довідку про доходи з ПП «Бірюза», підписувала кредитні договори, додаткові угоди, отримувала кошти, знаходилась під час вищевказаних подій за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 36, що територіально не належить до Солом’янського району м. Києва. Таким чином,  справа не підсудна Солом’янському районному суду м. Києва за територіальною ознакою.  

З цих підстав, враховуючи, що при провадженні досудового слідства були допущені вищезазначені порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути розглянута належним чином, при цьому суд не може усунути допущену неповноту та суттєво порушені вимоги ст.ст. 228-232 КПК України, тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування, під час якого потрібно усунути неконкретність пред’явленого обвинувачення, опитати свідків по даній кримінальній справі, які зазначені у списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, обвинувальний висновок скласти у відповідності до вимог ст.. 223 КПК України, направити дану кримінальну справу для проведення судового розгляду за територіальною підсудністю.  

Підстав для закриття даної справи не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.249-1, 246 КПК України, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення справи на додаткове розслідування з стадії попереднього розгляду задовольнити.  

 Кримінальну справу за обвинуваченням  ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченому ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.2, 358, ч.3 КК України повернути прокурору Солом’янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

 Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд, залишити без змін.

 На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення сторонами можуть бути подані апеляції до апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва.  

  Суддя Солом’янського  

районного суду м. Києва                                                         О.М. Мозолевська