Справа № 2а- 1445/10 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Діброви О.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації не виплачені за період з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року кошти, що передбачені ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 3044,5 грн. й ст.37 Закону в сумі 4283,6 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти на себе та свою неповнолітню дитину у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст.ст.37, 30 Закону становить вказану вище суму.
Сторони в судове засідання не з’явились, але просять справу розглядати без їх участі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечує.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії, має неповнолітню дитину та проживає і працює в смт.Народичі Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, віднесено до зони безумовного обов’язкового відселення.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, посвідчення потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, свідоцтва про народження, довідками.
Відповідно до ст.ст.30, 37 Закону позивач має право на відповідні допомоги та виплати, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.30 в сумі 16,5 грн.та за ст.37 – 2,6 грн.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом передбачені наступні виплати:
ст.30 - щомісячна виплата 50-процентної мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;
ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов’язкового відселення – 50 % від мінімальної заробітної плати.
Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 із змінами, внесеними Постановою КМУ №649 від 20.04.2007 року, усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та виплати і, зокрема:
для щомісячної виплати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до 1 або 2 категорії, або матері, яка на час настання або під час вагітності має підстави належати до 1 або 2 категорії, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з неї - 16,5 грн.
для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов’язкового відселення – 260 тис.крб. (2,6 грн. за гр.реф.);
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.12.2008 р. - 605 грн.,
з 1.04.2009 р. - 625 грн.,
з 1.07.2009 р. - 630 грн.,
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу та її неповнолітній дитині становить:
за ст.30 Закону:
- за 2009 рік:605x0,5х3+625х0,5х3+630х0,5-115,5=2044,5 грн.,
за ст.37 Закону:
- за 2009 рік: 605x0,5x2х3+625х0,5х2х3+630х0,5х2- 36,4=4283,6 грн.
Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст.ст.30, 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд визнає дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.30, 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.ст.30, 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у фіксованому розмірі, протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 31.07.2009 року щомісячну виплату на дітей шкільного віку, передбачену ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в сумі 2044,5 грн., допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в сумі 4283,6 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів, передбачених ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на решту суми відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови особами, що беруть участь у справі, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ: