Справа № 2-1739/10р.                          

Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  08 липня 2010 року  Суворовський районний суд м. Одеси у складі  

 головуючого – судді:                                                                                                     Галій С.С.

при секретарі –                                                                                                               Жекової О.І.,            

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу недійсним, про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування, за позовом  ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування,-

                                                                          Встановив:

           Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом  до суду до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс" ( далі по тексту ТОВ «Комплекс») треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу недійсним, про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він проживає у АДРЕСА_1 в гуртожитку, якій належить ТОВ «Комплекс». Позивач стверджує, що адміністрація гуртожитку не дає можливості користуватися позивачу та  членам його родини  кухнею, а також туалетом,  який розташований  в  приміщенні  загального користування. Позивач просить зобов'язати відповідача надати йому місце  для кухні для реалізації побутових потреб у приміщеннях № 96 та № 97, а також підключити вищевказані кімнати до водозабезпечення та електропостачання. Крім того, позивач просив забезпечити йому доступ для користування  туалетом  загального користування, що розташований у АДРЕСА_2

Позивач просить визнати недійсним наказ ТОВ «Комплекс» № 3 від 23.10.2003 року про видалення підсобного приміщення ОСОБА_5, з подальшим використанням під кухню.

Позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися  до суду з позовом до ТОВ «Комплекс», третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  вона та її син ОСОБА_7 проживають у АДРЕСА_3, в гуртожитку, якій належить ТОВ «Комплекс». Позивачі стверджують, що адміністрація гуртожитку не дає можливості їм користуватися кухнею, а також туалетом, який розташований  в  приміщенні загального користування. Просять зобов'язати відповідача надати їм місце для кухні та інших  побутових потреб у АДРЕСА_4, а також підключити вищевказані приміщення до водозабезпечення та електропостачання.  

Також, просять визнати недійсним наказ ТОВ «Комплекс» № 3 від 23.10.2003 року про виділення підсобного приміщення ОСОБА_5, з подальшим використанням під кухню.

Ухвалою суду від 16.07.2009 року по справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 23.03.2010 року  позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу недійсним, про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування, та позовні вимоги  ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування - об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник  підтримали позовні вимоги, просили задовольнити з наведених у позові підстав.

У судовому засіданні представник ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити з наведених у позові підстав.

У судове засідання позивач ОСОБА_7 не з’явився про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  

У судовому засіданні представник  ТОВ «Комплекс» позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Звернулися до суду з письмовою   заявою про розгляд справи у ї відсутність, (а.с. 51-53).

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позовів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, про те, що позов є не обгрунтованим, не доказаним, тому  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що  власником гуртожитку АДРЕСА_4

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Комплекс».

31.08.1988 року ОСОБА_1, та члену його сім'ї ОСОБА_8, рішенням адміністрації та профспілкового комітету  надано АДРЕСА_5 та видано ордер № 194 серії 08  на вселення (а.с.11);  

Розпорядженням адміністрації МП ЖЕУ «Комплекс» (правонаступником якого є ТОВ «Комплекс») від 05 січня 1999 року, у зв'язку з проведенням реконструкції АДРЕСА_6, ОСОБА_1, та його сім'ю вирішено переселити до рівноцінної кімнати в будинок № 72, кімната № 21.

27 січня 1999 року на виконання розпорядження адміністрації МП ЖЕУ «Комплекс» від 05.01.1999 року видали наказ № 2, згідно якого наказано: п.1 - ОСОБА_1, переселити з АДРЕСА_6 (які були зайняті ОСОБА_1, самовільно) до житлового АДРЕСА_1   рівноцінної площі (арк.сп.22-24);    

Судом встановлено, що відповідно до  наказу  ТОВ «Комплекс» № 3 від 23.10.2003 року  про виділ підсобного приміщення встановлено про те, що ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_7, виділено підсобне приміщення   № 96, № 97  , загальною площею 15,6 кв.м. з  подальшим  використанням  під кухню ( арк.сп.143);        

Судом встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проживають у АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Комплекс».

19.11.1987 року ОСОБА_9, та членам його сім'ї ОСОБА_10, ОСОБА_7, рішенням адміністрації та профспілкового комітету було надано АДРЕСА_3 та видано ордер № 117 серії 08  на вселення (а.с.12);  

Розпорядженням адміністрації ТОВ «Комплекс» від 09 липня 2002 року,  на підставі заяви ОСОБА_6 змінено договір найму житлового приміщення, визнали ОСОБА_10, наймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, житлової площі 18,6 кв.м., в зв’язку з випискою основного наймача (арк.сп.13);

Відповідно до ст.127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Згідно зі ст.ст. 128,129 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету, і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є   єдиною підставою для вселення  на надану жилу площу.

Відповідно до ч.2 ст.63 ЖК України не можуть бути самостійним предметом договору найму підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора тощо).

Згідно ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоуправно зайняли житлове приміщення, виселяються без надання їм іншого житлового приміщення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених у судовому засідання фактів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання надання  йому у  користування АДРЕСА_4, а також про надання йому у користування приміщення туалету загального користування, що розташований у АДРЕСА_2, а також позовні вимоги  ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про зобов'язання надання у  користування АДРЕСА_4  - задоволенню не підлягають, так як  рішення про надання ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вищевказаних приміщень ніким не приймалося, спеціальний ордер на вселення в ці приміщення їм не видавався.

Крім того, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовними вимогами про визнання наказу  ТОВ «Комплекс» № 3 від 23.10.2003 року  про виділ ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_7,  підсобних приміщень № 96, № 97, з подальшим використанням під кухню – недійсним.

Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу всі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до привил  ст.64 ЦПК України письмовими доказами є  будь – які    

документи,   акти,   довідки,   листування   службового    або  особистого   характеру  

або   витяги   з   них,   що   містять   відомості  про  обставини,  які  мають   значення  для  

справи.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7  не надали суду письмових доказів в підтвердження заявлених ними позовних вимог до ТОВ «Комплекс» про визнання наказу  ТОВ «Комплекс» № 3 від 23.10.2003 року  про виділ ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_7,  підсобних приміщень № 96, № 97, з подальшим використанням під кухню – недійсним.

Суд вважає, що позивачі  не  довели суду  ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене  заявлені позивачем позовні вимоги  задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116,127,128,129 ЖК України, суд, -

                                                                         В И Р І Ш И В :

          В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання наказу недійсним, про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування, за позовом  ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс», третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання надання у користування приміщення загального користування – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

   Суддя                                                                                                                - С.С. Галій -