Справа № 2 - 463/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010  року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого   Денисової Т.С.

за участі:секретаря      Тимківа Б.В.

представника позивача    ОСОБА_2

відповідача              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, вказуючи, що 13 січня 2010 року відповідач позичив в нього під розписку 4300 євро, які зобов»язувався повернути по першій його вимозі протягом місяця. Однак зобов»язання відповідач не виконав, письмова вимога була направлена відповідачу 17 лютого 2010 року. Тому просить стягнути з відповідача 4300 євро заборгованості та судові витрати пов»язані з розглядом справи в суді.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги позивача підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

     Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що повернути вчасно борг не мав можливості і не має через погіршення матеріального становища.    

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами в повному обсязі, вважає, що змінені вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Суд установив, що згідно письмової розписки, складеної відповідачем ОСОБА_3 та долученої до матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 склалися договірні правовідносини зі взаємними правами та обов”язками. Позивач ОСОБА_2 13 січня 2010 року позичив відповідачу ОСОБА_3 4300 євро, які зобов»язався повернути по першій вимозі позикодавця.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, на підтвердження вимог названого закону відповідач видав позивачеві розписку про позичені гроші, яка ні ким не оспорюється.

    Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

    17 лютого 2010 року, що вбачається з копії листа та поштового відправлення, позивач надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення суми позики. Відповідач письмову вимогу отримав.

Однак, відповідач ОСОБА_3 умови договору не виконав, суму позичених коштів в місячний термін не повернув.  

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги, що право позивача порушене і підлягає захисту, суд вважає, що з відповідача слід стягнути в користь позивача заборгованість за договором позики від 13 січня 2010 року у сумі 4300 євро, що еквівалентна згідно офіційного курсу НБУ станом на 14 липня 2010 року (100 євро – 993,2275 грн.) 42708,78 (сорока двох тисячам семисот восьми) гривням 78 коп.

Судові витрати, а саме, 427,09 грн. судового збору, 120  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді слід стягнути з відповідача в користь позивача.

На підставі ст.ст. ст.ст.11,15,16,509,526,530,533,1046,1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с.Бурдяківці Борщівського району Тернопільської області, в користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, 4300 (чотири тисячі триста) євро боргу за договором позики від 13 січня 2010 року, що еквівалентні згідно офіційного курсу НБУ станом на 14 липня 2010 року (100 євро – 993,2275 грн.) 42708,78 (сорока двох тисячам семисот восьми) гривням 78 коп., 430 грн. судового збору, 120  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області та апеляційна скарга на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.