Справа №2-313/10

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   21 червня  2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді                                         Антипової Л.О.

при секретарі                          Дворніковій Т.С.

розглянувши  у   судовому засіданні  у м. Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки із майна, що є спільній частковій власності та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа: Орган опіки та піклування м. Києва про поділ спільного майна, суд, -

 В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення частки із майна, що є спільній частковій власності, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 грудня 1999 року вони зареєстрували шлуб та проживали разом до 2003 року. Під час шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_1. 06 червня 2009 року шлюб було розірвано і між сторонами виникли спори щодо порядку користування і володіння квартирою. На даний момент відповідачка проживає в спірній квартирі з новою сім»єю і чинить перешкоди в користуванні квартирою, хоча у відповідача іншого місця проживання немає. Позивач просить виділити йому ізольовану кімнату житловою площею 11,30 кв.м., відповідачеві житлову кімнату площею 16,90 кв.м. Крім того просив зобов»язати відповідача компенсувати вартість частини належного позивачу нерухомого майна-14,10 кв.м.

Представник позивача у  судовому засіданні позов уточнив, а саме відмовився від компенсації  вартості частини належного йому нерухомого майна - 14,10 кв.м. та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала,  заперечує проти запропонованого позивачем варіанту розподілу спільного майна та подала зустрічну позовну заяву, в якій просить поділити квартиру з врахування інтересів малолітнього сина, ОСОБА_3, визнавши право власності за нею  на ѕ частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за ОСОБА_1 на ј частки квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що при поділі спірної квартири суд повинен відступити від принципу рівності часток подружжя, хоча вони цю квартиру придбали в рівних частках та врахувати інтереси їхньої малолітньої дитини, яка проживає в спірній квартирі.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить, що первинний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували  шлюб 11 грудня 1999 року. Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  а 06 червня 2009 року шлюб було розірвано.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 грудня 1999 року сторони придбали в шлюбі спірну квартиру в рівних частинах кожний.(а.с.9)

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України придбане у шлюбі майно підлягає розподілу між сторонами у рівних долях.

Як встановлено в судовому засіданні,сторони не оспорюють  належність кожному з них 1\2 часток квартири, оскільки це  встановлено договором купівлі-продажу, проте відповідач бажає  мати у своїй власності  3\4 квартири, посилаючись на те, що відповідач тривалий час в квартирі не проживає, матеріальної  допомоги на сина не здійснює, у житлі на її думку, не потребує, у неї за час розірвання шлюбу склалася нова сім»я, в якій народилась дитина, вони всі мешкають в спірній квартирі і проживання в ній ще й позивача створюватиме їм незручності.

Заперечуючи проти зустрічного позову,  представники позивача пояснили, що  він дійсно не проживав в спірній квартирі, щоб не створювати конфліктну ситуацію, але на даний час так склалися обставини, що він не має іншого житла і вимушений вселитись в квартиру.

У своїх вимогах він фактично відійшов від  рівності сторін при поділі майна та просить виділити у власність кімнату, площа якої значно менша його частки  за договором купівлі-продажу без компенсації.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_5 зі своїм чоловіком придбали в рівних долях спірну квартиру, на даний час доглядає за спірною квартирою та зробила ремонт. ОСОБА_1 не проживає в спірній квартирі, оскільки проти цього заперечує відповідачка,  вважаючи, що він негативно впливає на їхню дитину.

Враховуючи, що  сторони мають у власності по 1\2 частині спірного майна, яке фактично і підлягає поділу в цих частинах, позивач просить видилити йому у власність кімнату площею 11,3 кв.м., відповідачу з дитиною – кімнату площею  16.9 кв.м., що   перевищує його власність, місця загального користування просить залишити у спільній власності.

Суд вважає, що викладені позивачем вимоги  є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з інтересів обох сторін.

Щодо зустрічного позову, то він не підлягає задоволенню, оскільки  варіант  поділу квартири, запропонований позивачем,  реально відповідає інтересам сторін з урахуванням дитини, а зменшення його частки майна  за варіантом відповідача позбавляє його можливості  виділу в конкретне користування  в натурі  належної йому власності.  

Керуючись ст.ст. 130, 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України,  ст.ст.60, 61, 69-71,110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -

  В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки із майна, що є спільній частковій власності задовольнити.  

Розподілити  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбану у шлюбі квартиру АДРЕСА_1, виділивши у власність ОСОБА_1  кімнату площею 11.3 кв.м., а у власності  ОСОБА_2 залишити кімнату площею 16.9 кв.м..

Місця загального користування залишити у спільній власності.

У задоволенні зустрічного  позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.  

            Суддя: