СПРАВА №2-А-478/10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

         30 червня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді  Антипової Л.О.

при секретарі           Дворніковій Т.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Київської міської Ради як представницького органу місцевого самоврядування  про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій, -

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом в якому просив: встановити, що відповідач як юридична особа що за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування за своєю компетенцією виконує лише управлінські функції щодо надання державних послуг за кошти Державного бюджету і не є суб»єктом господарювання; встановити, що Київська міська рада як представницький орган територіальної громади м. Києва не має статусу юридичної особи, не має повноважень набувати прав власності на нерухоме майно і не є суб»єктом господарювання; встановити, що у Київської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування відсутня компетенція на вирішення клопотання ФОП ОСОБА_2 від 02.02.20 вх.№В-2087 в інший спосіб, ніж на пленарному засіданні ради шляхом голосування депутатів; Встановити, що у київської міської ради  як представницького органу місцевого самоврядування відсутні повноваження на вирішення клопотання ФОП ОСОБА_2 від 02.02.10 вх. В-2087 в іншій  галузі земельного права, ніж галузі використання та охорони земельних ресурсів; встановити, що у Київської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування не має законних підстав для прийняття рішення про відмову у затвердженні кадастрової справи  А-58384; визнати бездіяльність представницького органу місцевого самоврядування-Київської міської ради (депутатів) щодо не розгляду в установлений законом строк клопотання ФОП ОСОБА_2 від 02.02.10 вх. №В-2087 на пленарному засіданні та не вирішення клопотання у суворої відповідності до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України, такою, що порушує права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2, як замовника кадастрової справи А-5838; визнати ФОП ОСОБА_2 право на замовлення земельно-кадастрових робіт у галузі раціонального використання та охорони земель, що передбачені кадастровою справою А-5838.

В ході розгляду справи позивачем були змінені та уточнені позовні вимоги, в яких позивач просив: встановити, що у  юридичної особи –Київської міської ради відсутня компетенція на вирішення відповідно до закону звернення ФОП ОСОБА_2 від 02.02.20 вх.№В-2087 про затвердження проекту відведення земельної ділянки (кадастрова справа А-5838); встановити, що у представницького органу місцевого самоврядування – Київської міської ради відсутня компенсація на вирішення клопотання ФОП ОСОБА_2від 02.02.10 вх. №В-2087 в інших спосіб, ніж на пленарному засіданні ради шляхом голосування депутатів; визнати бездіяльність представницького органу місцевого самоврядування-Київської міської ради(депутатів) щодо не вирішення в установлений законом строк клопотання ФОП ОСОБА_2  від 02.02.10 вх. В-2087 на пленарному засіданні ради, такою, що порушує реалізацію конституційного права людини та громадянина ОСОБА_2 на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк; визнати бездіяльність представницького органу  місцевого самоврядування-київської міської ради(депутатів) щодо не розгляду в установлений законом строк оригінала кадастрової справи А-5838 на пленарному засіданні ради для затвердження та не прийняття рішення у суворої відповідності до ч.6 ст.123 ЗК України, такою, що порушує права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2, як замовника кадастрової справи А-5838.; поновити права ФОП ОСОБА_2 шляхом визнання за нею права на здійснення дій щодо замовлення земельно-кадастрових робіт у галузі раціонального використання та охорони земель, що передбачені кадастровою справою А-5838.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 02.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про забезпечення заходів щодо розгляду для затвердження оригіналу кадастрової справи А-5838 на черговому засіданні ради в порядку і у строки, встановлені ст.123 ЗКУ.

12.02.2010 р. виконавчий орган Київради офіційно повідомив позивача про те, що за дорученням заступника голови і прийняте рішення про відмову у задоволенні звернення, оскільки, згідно ст.. 124 ЗКУ в редакції закону від 16.09.08 р. передача в оренду земельних ділянок здійснюється виключно за результатами аукціонів. На думку позивача звернення позивача, як члена територіальної громади до представницького органу місцевого самоврядування неправомірно розглянуто КМДА, яке у свою чергу з прямими порушеннями припису ст..20 ЗУ »Про місцеве самоврядування» надало доручення виконавчому органу місцевого самоврядування розглянути та вирішити звернення.

Отже на думку позивача відповідач після отримання звернення позивача був зобов»язаний вчинити наступні дії: розглянути проект землеустрою у двохтижневий строк на пленарному засіданні ради; прийняти рішення у сфері землеустрою; письмово повідомити позивача про зміст прийнятого рішення.

Що стосується відповіді від 12.02.10 р. то виконавчий орган Київради ввів позивача в оману, тобто вчинив дії з прямим порушенням загальних засад Конституції України.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не вчинення ним дій щодо розгляду та вирішення звернення позивача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є тією бездіяльністю, що порушує реалізацію права людини та громадянина на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк, що і стало підставою звернення до суду.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, просили задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову повністю та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає  задоволенню частково.

Позивач просить встановити, що юридична особа Київська міська рада, яка за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, не є суб’єктом господарювання та не має компетенції набувати речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За визначенням п. 6 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Як вбачається з позову даний спір виник у зв’язку із зверненням позивача до Київської міської ради від 02.02.2010 вх. № В-2087 щодо відведення земельної ділянки СПД ОСОБА_2 для реконструкції з подальшою реконструкцією та обслуговуванням закладу громадського харчування на проспекті Миру, 4-б у Дніпровському районі м. Києва. На думку позивача, дане звернення було залишено без розгляду, оскільки не вирішувались на пленарному засіданні.  

За таких обставин, зазначений спосіб захисту щодо встановлення, що Київська міська рада не є учасником цивільно-правових відносин та не має компетенції набувати речових прав на нерухоме майно, не приводить до захисту прав та інтересів, які, на думку позивача порушуються (щодо не розгляду на пленарному засідання вищевказаного зверненення).

Крім того, відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами ( ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

У відповідності зі ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб ’ єкти публічного права. А згідно ст. 318 Цивільного кодексу України зазначені учасники цивільних відносин є суб ’ єктами права власності.

Як вбачається з першої позовної вимоги, позивач не заперечує того, що Київська міська рада є юридичної особою. Тому слід врахувати положення ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов ’ язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідного запису про припинення Київської міської ради до єдиного державного реєстру не внесено. Тому вимога позивача  щодо встановлення, що юридична особа Київська міська рада не є учасником цивільно-правових відносин та не має компетенції набувати речових прав на нерухоме майно, заявлена безпідставно, не спрямована на захист порушених, на думку позивача, права та інтересів СПД ОСОБА_2, і суперечить вищезазначеним нормам Конституції України,  Цивільного кодексу України,  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач також вимагає встановити відсутність компетенції у Київської міської ради на вирішення клопотання СПД ОСОБА_2 від 02.02.2010 про надання в оренду земельної ділянки в інший спосіб, ніж на пленарному засіданні шляхом голосування депутатів.

За пунктом 2 статті 22 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відносини, що склалися між Київською міською радою та СПД ОСОБА_2 є предметом регулювання ст. 14 Конституції України,  ст.ст. 1, 792 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 3, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», рішення Київської міської ради від 15.07.04 № 457/1867 « Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві » (далі – Рішення № 457/1867), що визначають процедуру і порядок оформлення права користування землею.

Так, позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від  02.02.2010                вх. № В-2087 про надання в користування земельної ділянки для реконструкції з подальшою реконструкцією та обслуговуванням закладу громадського харчування на проспекті Миру, 4-б у Дніпровському районі м. Києва в поряду, передбаченому ст. 3 Рішення № 457/1867.

Статтею 6 Рішення № 457/1867  передбачено, що клопотання (заява), подане до Київської міської ради, Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради направляють із відповідним дорученням до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки проекту висновку постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування: а) згоди на розроблення документації із землеустрою; б) проекту повідомлення зацікавленій особі про відмову у задоволенні клопотання (заяви).  

Підставами для відмови в наданні згоди на розроблення документації із землеустрою можуть бути: обставини, внаслідок яких розміщення об ’ єкта містобудування є недоцільним з екологічних, санітарних, соціально-економічних, містобудівних, інших підстав, передбачених законодавством; інші обставини, безпосередньо передбачені у нормативно-правових актах.  

Копія згоди або відмови надсилається до Головного управління земельних ресурсів. Видача згод або відмов здійснюється кожного робочого дня.  

За результатами розгляду 12.02.2010 року за № 03-56/4471 Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача, що вже розроблено проект землеустрою (справа № А-5838) щодо відведення земельної ділянки СПД ОСОБА_2 для реконструкції з подальшою реконструкцією та обслуговуванням закладу громадського харчування на проспекті Миру, 4-б у Дніпровському районі м. Києва, який станом на теперішній час знаходиться в КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації». І відповідно до статті 124 Земельного кодексу України із змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 16.09.08 № 509-VI» передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється виключно за результатами проведення земельних торгів (аукціонів), крім ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Після надходження документів, що посвідчують право власності на майно, яке розташоване на земельній ділянці з реєстрацією БТІ, розроблений проект землеюстрою в установленому порядку буде розглянутий Київською міською радою.

Необґрунтованим є також твердження позивача про те, що ст.ст. 50, 70 Закону України «Про землеустрій» прямо встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування щодо надання дозволів на розроблення проектів відведення не є виключною компетенцією пленарних засідань.

Так, ст. 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що п роекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 70  Закону України «Про землеустрій»  спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом.

Зазначені статті не містять тих юридичних формулювань та норм, на які посилається позивач.

Згідно з п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.04, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі:   рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

А в п. 5 зазначеного Порядку визначено, що у разі прийняття судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Таким чином, судове рішення може бути підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки у випадку, якщо прийнято судове рішення  про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність.

В даному випадку спірна земельна ділянка не надавалася в користування позивачу ні за рішенням суду, ні за рішенням Київської міської ради, а тому підстави для розроблення проекту відведення земельної ділянки за рішенням суду відсутні.

Щодо вимог позивача про визнання бездіяльності представницького органу місцевого самоврядування-Київської міської ради(депутатів) щодо не вирішення в установлений законом строк клопотання ФОП ОСОБА_2  від 02.02.10 вх. В-2087 на пленарному засіданні ради, такою, що порушує реалізацію конституційного права людини та громадянина ОСОБА_2 на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк та визнання бездіяльності представницького органу  місцевого самоврядування-київської міської ради(депутатів) щодо не розгляду в установлений законом строк оригінала кадастрової справи А-5838 на пленарному засіданні ради для затвердження та не прийняття рішення у суворої відповідності до ч.6 ст.123 ЗК України, такою, що порушує права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2, як замовника кадастрової справи А-5838 суд вважає їх правомірними ,оскільки  скільки відповідач не розглянув клопотання позивача разом з оригіналом кадастрової справи до 17.02.10 р., як це передбачено ст..123 ЗКУ, що спричинило порушення її прав, тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.   9,11, 70, 71, 159, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України,  на підставі ст.ст. 13, 14, 19, 92, 142 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 123, 124, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Постанови ВР УРСР «Про земельну реформу», Постанови ВРУ «Про прискорення земельної реформи», Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», Постанови Кабінету міністрів України № 677 від 26.03.04 «Про порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», суд, -  

 ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій задовольнити частково.  

Визнати бездіяльність представницького органу місцевого самоврядування-Київської міської ради(депутатів) щодо не вирішення в установлений законом строк клопотання ФОП ОСОБА_2  від 02.02.10 вх. В-2087 на пленарному засіданні ради, такою, що порушує реалізацію конституційного права людини та громадянина ОСОБА_2 на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк

Визнати бездіяльність представницького органу  місцевого самоврядування-київської міської ради(депутатів) щодо не розгляду в установлений законом строк оригінала кадастрової справи А-5838 на пленарному засіданні ради для затвердження та не прийняття рішення у суворої відповідності до ч.6 ст.123 ЗК України, такою, що порушує права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2, як замовника кадастрової справи А-5838 .

В інших позовних вимогах відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд .  

   Суддя:

                                            ПОСТАНОВА                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                   СПРАВА №2-А-478/10  

         30 червня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді  Антипової Л.О.

при секретарі           Дворніковій Т.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Київської міської Ради як представницького органу місцевого самоврядування  про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій,-

      Керуючись ст.160 КАС України, -

       ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій задовольнити частково.  

Визнати бездіяльність представницького органу місцевого самоврядування-Київської міської ради(депутатів) щодо не вирішення в установлений законом строк клопотання ФОП ОСОБА_2  від 02.02.10 вх. В-2087 на пленарному засіданні ради, такою, що порушує реалізацію конституційного права людини та громадянина ОСОБА_2 на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк

Визнати бездіяльність представницького органу  місцевого самоврядування-київської міської ради(депутатів) щодо не розгляду в установлений законом строк оригінала кадастрової справи А-5838 на пленарному засіданні ради для затвердження та не прийняття рішення у суворої відповідності до ч.6 ст.123 ЗК України, такою, що порушує права та законні інтереси ФОП ОСОБА_2, як замовника кадастрової справи А-5838 .

В інших позовних вимогах відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд .  

   Суддя: