Справа № 2-3334/10 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва,
у складі: головуючого - судді Трегубенко Л.О.,
при секретарі Лемішко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове повернення позики в загальній сумі 16664 грн. 45 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ВАТ «Укртелеком» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове стягнення позики в загальній сумі 16664 грн. 45 коп..
Зазначив, що 10.06.2004 р. уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір про надання безвідсоткової позики № 741 -4-43/6/8-101 від 10.06.2004 р., за яким надав йому грошові кошти у борг у сумі 35000 грн. для оплати придбання ліків та медичної допомоги.
Відповідно до пп. 2.2, 4.1 цього договору відповідач, як працівник товариства, зобов'язався повертати позику шляхом щомісячних відрахувань із своєї заробітної плати, рівними частками, починаючи з 01.07.2004 р..
Відповідач звільнений з роботи з ініціативи адміністрації згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, що підтверджує наказом від 30.09.2009 р. № 382-к.
З жовтня по грудень 2009 р. та з січня по березень 2010 р., відповідач систематично допускає прострочення повернення чергової частини позики, не провів жодного платежу, заборгованість складає 16 664 грн. 45 коп..
Поручителем щодо належного виконання зобов’язань за договором позики є відповідачка ОСОБА_2, тому вимоги про стягнення залишку боргу пред’являє до обох відповідачів, як солідарних боржників, на підставі ст. 554 ч. 1,2 ЦК України.
Позивач просив достроково стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики в сумі 16664 грн. 45 коп. і витрати по оплаті судового збору в сумі 166 грн. 64 коп. та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -120 грн..
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов не визнали, у письмових запереченнях навели наступні підстави.
Зазначили, що грошові кошти за договором позики надавалися позивачем шляхом безготівкового перерахування вартості ліків та медичних послуг аптекам і лікувальним закладам на підставі відповідних рахунків, і використані згідно п.2.1 виключно за призначенням.
Відповідно до п.4.1 договору, повернення позики мало здійснюватись шляхом щомісячного утриманням її чергової частки, у розмірі 1/120 частки від загальної суми позики, з його - відповідача ОСОБА_1, заробітної плати бухгалтерією товариства у строк до 01.07.2014 р..
30.09.2009 р. позивач з власної ініціативи його звільнив після виписки з лікарні, але не визначився з
приводу порядку повернення позики після звільнення, відмовився від переговорів, не надсилав щомісячних
рахунків по сплаті позики, тому вважає, що відповідно до п. 2.3 договору й не має права вимагати
дострокового стягнення залишку боргу.
На теперішній час він на роботу не влаштувався, не має доходу, не відмовляється від повернення позики щомісячно черговими платежами до 01.07.2014 р., але не може достроково погасити борг, претензії позивача щодо систематичного прострочення повернення чергової частини позики вважає безпідставними.
11.06.2010 р. звертався письмово до голови правління ВАТ «Укртелеком» з пропозицією варіанту
порядку повернення позики, але відповіді не отримав. Відповідачі просили з наведених підстав у
задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_3 позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у заяві, просить задовольнити.
Відповідачі позов не визнали з підстав, наведених у письмових запереченнях, просять у задоволенні відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підтверджений і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, згідно положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або такл ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Суд установив, що 10.06.2004 р. позивач - ВАТ "Укртелеком" уклав з відповідачем ОСОБА_1, який працював у товаристві провідним інженером, договір № 741-4-43/6/8-101 про надання безвідсоткової позики, відповідно до якого зобов’язався передати йому грошові кошти у сумі 35000 грн. і цільовим призначенням для лікування, зі строком повернення на 120 місяців, шляхом щомісячних утримань із заробітної плати 1/120 частки від загальної суми, починаючи з 01.07.2004 р..
Позивач надав позику відповідачу, на підставі п. 2.1 договору, в період з 29.06.2004 р. по 11.03.2005 р., в межах її загальної суми, шляхом безготівкових перерахувань вартості ліків та медичних послуг аптекам і лікувальним закладам, на підставі відповідних рахунків, що підтверджують їх отримання, в фактичній загальній сумі 34997 грн. 45 коп. (а.с. 36, 42-55).
Сплата довгострокової позики відповідачем здійснювалась відповідно до п. 4.1 договору щомісячно, шляхом утриманням із його заробітної плати бухгалтерією товариства чергового платежу в розмірі 1/120 частки від загальної суми позики (291 грн.) у період з липня 2004 р. по вересень 2009 р.. а всього 18333 грн. (а.с. 37).
Відповідно до п. 2.2.2. договору передбачене право відповідача здійснити дострокове погашення позики шляхом внесення грошових коштів на рахунок товариства або іншим узгодженим способом.
30.09.2009 р. наказом № 382-к позивач звільнив відповідач з роботи на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України - за появу на роботі в нетверезому стані, що підтверджується копією наказу (а.с. 10).
Порушуючи свої зобов'язання за договором позики (неналежне виконання) щодо щомісячного погашення заборгованості, відповідач з жовтня по грудень 2009 та з січня по березень 2010 р. не провів жодних чергових платежів (по 291 грн. щомісячно).
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Станом на 08.06.2010 р. загальна сума заборгованості відповідача за договором безвідсоткової позики складає 16 664 грн. 45 коп. (а.с. 37).
Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки не вбачає правових підстав.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_2, як солідарного боржника, за договором позики, не підлягають задоволенню, з врахуванням того, що згідно вимог ст. 547 ч. 2 ЦК України, правочин у забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що доведені і підлягають задоволенню позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо дострокового стягнення частини позики за договором безвідсоткової позики у загальній сумі 16664 грн. 45 коп., і присуджує з нього на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 166 грн. 64 коп. та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -120 грн., у позові до ОСОБА_2. як солідарного боржника, - відмовляє.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 525-527, 530. 547, 554, 1050. 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» заборгованість за договором безвідсоткової позики у загальній сумі 16664 грн. 45 коп.. витрати по оплаті судового збору - 166 грн. 64 коп. та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., а всього 16951 грн. 09 коп. /шістнадцять тисяч дев’ятсот п’ятьдесят одну грн. коп. 09/, в задоволенні позову до ОСОБА_2, як солідарного боржника, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києві в установленому законом порядку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його оголошення , а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви.
Суддя: