Справа №2-1379/10  

  З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  29 квітня 2010 року                Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

Головуючої судді                     Чаус М.О.  

при секретарі                            Дворніковій Т.С., Кошелєву С.В.  

Розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд  -  

В С Т А Н О В И В:    

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі 1 106 949,54 грн., посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється повернути грошові кошти.  

Крім того, просить суд стягнути з відповідача всі судові витрати.  

В судовому засіданні представник позивача  позов підтримав та просив його задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 до суду  не з’явилася, повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, в зв’язку з чим суд вважає за можливе, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно ст.224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2007 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 111100,00 грн. за договором позики ВКА №125923 та зобов’язувався її повернути до 19.10.2007 року (а.с.3).  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.5).  

Відповідно до вимог ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України, зазначену позику ОСОБА_3 отримав за письмової згоди своєї дружини - ОСОБА_2, про що зазначено в п.5 договору позики ВКА №125923 від 19.09.2007 року.  

Згідно ч.4 ст.65 Сімейного кодексу України, договір укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя.  

Оскільки, зобов’язання повернути суму позики за зазначеним договором не є нерозривно пов’язаним з особою померлою боржника, то на підставі ст.608 ЦК України та ст.65 СК України, обов’язок повернути суму позики за договором може бути покладено на його дружину – ОСОБА_2.          

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.  

Згідно до ст.1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості.  

Відповідно до ст.1049 ЦК України встановлено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику у такій самі сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.  

Також, відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені в договорі або законі.          

Враховуючи, що відповідачка не є стороною даного договору  до неї не можуть бути застосовані наслідки, які настають при невиконанні його.  

Крім того, враховуючи, що чоловік відповідачки помер,  і  ОСОБА_2  відмовилася від прийняття його спадщини, суд вважає за можливе стягнути з неї  половину від суми позики.      

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму боргу не погасив, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача  половину від суми позики в розмірі 55550, 00 грн.  

На підставі викладеного та  керуючись ч.1, 2 ст.16, ст.526, 611, 625, 1046-1050 Цивільного кодексу  України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 118-120, 208, 209, 213, 215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 суму боргу  в розмірі 55550 (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят ) гривень 00 копійки.  

В інші частині позовних вимог – відмовити.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.  

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за заявою про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя: