Справа №2-1662/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 05 липня 2010 року Дніпровський районний суд міста Києва

в складі : головуючого – судді Антипової Л.О.

                 при секретарі Дворніковій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, суд, -  

 В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним кредитний договір №0409/08/01-Nv від 12.08.2008 року, укладений між АКБ «Форум» (правонаступник ПАТ «БАНК ФОРУМ») і ОСОБА_1

 Посилається в позові на те, що 12.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Кредитний договір, відповідно до якого йому був наданий кредит у розмірі 123000 доларів США.

Пізніше позивачем виявлено, що укладений з відповідачем договір не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує його права та інтереси.

Виходячи з цього вважає, що визначення в договорі зобов’язань в іноземній валюті є несправедливою умовою договору з боку відповідача, оскільки це є порушенням закону – ст.524 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання мають виражатися в грошовій одиниці України – гривні.

Виходячи з цього, вважає, зазначений договір за своїм змістом не відповідає законодавству України та порушує його права як споживача. Крім того, договір не відповідає внутрішній волі Позивача, а тому просить визнати його недійсним. Крім того на думку відповідача відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.  

В судовому засіданні представник позивача уточнив підстави, а саме визнати недійсним кредитний договір відповідно до ст. 65 СК України, а саме тому, що при укладенні спірного договору не була надана згода на його вчинення дружиною відповідача, що суперечить вимогам законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку України банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій,  а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Позивач укладаючи Кредитний договір та обираючи валюту кредитування свідомо вибрав саме долар США. Перед укладанням Кредитного договору його ознайомили з усіма умовами кредитування, а саме з терміном кредитування, валютою кредитування, процентними ставками у цих валютах. Таким чином, Позивач повністю усвідомлював про умови кредитування у Відповідача та самостійно за власним бажанням обрав кредитування у доларах США. Крім того, при укладенні договору в іноземній валюті (долар США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором. Між ним та Позивачем були досягнуті всі істотні умови по Кредитному договору і в день його підписання Банк повністю виконав свої зобов’язання щодо передачі позивачу коштів. Щодо не додержання відповідачем при укладанні спірного договору вимог ст. 65 СК України вважає, що дана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов»язків для другого із подружжя.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.08.2008 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Форум» було укладено кредитний договір №0409/08/01-ZZv, згідно якого Банк зобов’язався надати позичальнику кредит  у сумі 123 000 доларів США строком по 12 серпня 2014 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором .  

В судовому засіданні встановлено, та підтверджено представником позивача, що на виконання Кредитного договору позивач отримав кошти в розмірі 123 000 доларів США.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків та території України за зобов’язаннями допускається у випадку, порядку і на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.  

3 грудня 2001 року Національним банком України надано АКБ «Форум» банківську ліцензію№62 на право здійснювати банківській операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а 10.06.2005 р. та 22.09.2009 р. – дозволи №№62-3, 62-5 на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.5 Декрету Кабінеті Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. №15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п.2 ст.6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України : від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам – резидентам.

Як вбачається з Кредитного договору і проти цього не заперечував представник позивача, валютою як кредитування так і повернення є долар США.

З урахуванням викладеного АКБ «Форум» має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку України банківської ліцензії та дозволів на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 своїм підписом у Кредитному договорі засвідчив своє добровільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі, суд вважає, що він був обізнаний щодо умов виконання своїх зобов’язань перед Банком, усвідомлював їх правові наслідки, обсяг своєї відповідальності та заперечень не мав.

Таким чином суд вважає, що при укладенні договору сторони узгодили між собою всі істотні умови договору, в тому числі порядок та вид валюти виконання зобов’язання.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його воля була спрямована на стабільність курсу і він не знав, що курс долару до гривні може так різко змінитись, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти – гривні.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України №496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. Отже, стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Тобто, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті, та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач повинен був усвідомити, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Посилання Позивача на  не зазначення у договорі інформації, викладеної у п.3.4 "Правил надання банками  України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", суд також вважає безпідставними,  оскільки у договорі зазначені:  у  п.п.2.3,  2.7. -  номери   рахунків, на які зараховуються та повертаються  кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами, сума щомісячного повернення кредитних коштів (не менше 2916,67 доларів США), п.1.3. – процентна ставка (13,5%), розділ 4 – санкції, забезпечення виконання зобов’язань, п.2.10 – одноразова сплата коштів за обслуговування кредиту (1,5% від суми кредиту).

С  уд не приймає до уваги посилання Позивача на те, що умови Кредитного договору є дискримінаційними та такими, що в супереч принципу добросовісності мають наслідки істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків на шкоду Позивача, так як, відповідно до п.3 ст. 203 Цивільного кодексу волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Позивач при отриманні кредиту міг звернутись до іншого банку, який пропонував інші умовами кредитування, якщо його не влаштовували умови та схема кредитування АКБ «Форум», оскільки умови кредитування відповідно до п.2. ст.11 «Про захист прав споживачів» Позивачем отримано до укладення Кредитного договору (п.7.7 Кредитного договору).  

Таким чином, між клієнтом та банком були досягнуті всі істотні умови по Кредитному договору, що підтверджується підписами, а тому ніякого дисбалансу договірних прав та обов’язків, що могло зашкодити Відповідачу не було. Кредитний договір складений відповідно чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, а отже відповідає засадам цивільного законодавства.

Щодо посилання представника позивача на те, що договір укладений без додержання вимог ст.65 СК України суд вважає його спростованим, оскільки позивач не надав доказів, що дружині не було відомо про його укладення. Крім того  зазначені правові норми сімейного Кодексу України регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на украдення цивільно-првових угод щодо набуття майна, зокрема на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов»язків для другого із подружжя, а лише позивача, як сторони договору, тому договір кредиту не є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого із подружжя.  

В судовому засіданні встановлено, що Кредитний договір №0409/08/01-ZZv від 12 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «Форум», відповідає вимогам чинного законодавства, а тому законних підстав для визнання його недійсним у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.193, 526, 533, 629, 652, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -  

 В И Р І Ш И В :

 В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним кредитного договору – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі заяви протягом 10 днів та апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви.

  Суддя: