Справа №2-125/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  23 квітня 2010 року Дніпровський  районний суд м. Києва у складі:  

Головуючого-судді             Чаус М.О.         Чаус М.О.  

при секретарі                       Кошелєву С.В., Дворніковій Т.С.           Кошелєву С.В., Дворніковій Т.С.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом Гаражно-будівельний кооператив «Березняки-3» до ОСОБА_2 про розірвання договору-оренди №2 від 28.12.2006 року  та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» про відшкодування збитків, суд –  

  В С Т А Н О В И В:  

  19.08.2008 року позивач Гаражно-будівельний кооператив «Березняки-3» звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_2 про розірвання договору-оренди №2 від 28.12.2006 року.  

06.07.2009 року в судовому засіданні було надано зустрічний позов ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» про відшкодування збитків (а.с.85-87 т.1).  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на допущені  порушення умов договору оренди з боку ОСОБА_3, які є підставою для його розірвання.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому  засіданні проти позову заперечував та пояснив, що 28.12.2006 року між Гаражно-будівельним кооперативом «Березняки-3» та ним було укладено договір оренди землі №2, за умовами якого відповідач набув право користування земельною ділянкою, що знаходиться в Дніпровському районі АДРЕСА_1, загальною площею 265,0 кв. метрів, з прилеглою територією з твердим покриттям. Названа земельна ділянка належить позивачу на праві власності на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія КВ №138622, будь-яких порушень умов оскаржуваного договору оренди, які б послужили підставою для його розірвання - ним  не допускалося.  

Також  ОСОБА_2  зауважив, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчий орган кооперативу (правління, очолюване головою) здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу.  

В обґрунтування позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_2 пояснив, що 28.12.2006 року між Гаражно-будівельним кооперативом «Березняки-3» та ним  було укладено договір оренди землі №2, за умовами якого відповідач набув право користування земельною ділянкою, що знаходиться в Дніпровському районі АДРЕСА_1, загальною площею 265,0 кв. метрів, з прилеглою територією з твердим покриттям. Названа земельна ділянка належить позивачу на праві власності на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія КВ №138622.  

Згідно з наданою відповідачем випискою з Єдиного державного реєстру на дату укладання спірного договору жодних відомостей щодо наявності будь-яких обмежень у керівника кооперативу, як особи, що представляє його у відносинах з третіми особами, не містилося.  

Відповідно до  Статуту ГБК «Березняки-3» не визначений обсяг виключної компетенції його вищого органу. Отже виходячи з викладеного можна зробити висновок, що до компетенції виконавчого органу, а саме голови кооперативу-голови правління, належить прийняття буд-якого рішення з будь-якого питання в інтересах кооперативу.  

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема з договору. Таким чином, внаслідок підписання спірного договору оренди землі №2 від 28.12.2006 року відповідні цивільні права та обов’язки виникли саме у ГБК «Березняки-3» та ОСОБА_2. Представники ГБК «Березняки -3» грубо порушували його права  щодо оренди земельної ділянки , що привело до заподіяння  матеріальних збитків.  

Суд.  вислухавши сторін, свідків, дослідивши зібрані по справі докази встановив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.  

Отже позивач не є власником майна, щодо якого відповідачем було укладено спірний договір. Позивач лише має право брати участі в управлінні кооперативом.  

Відповідно до  Статуту ГБК «Березняки-3» не визначений обсяг виключної компетенції його вищого органу. Отже виходячи з викладеного можна зробити висновок, що до компетенції виконавчого органу, а саме голови кооперативу-голови правління.  

Згідно з наданою відповідачем випискою з Єдиного державного реєстру на дату укладання спірного договору жодних відомостей щодо наявності будь-яких обмежень у керівника кооперативу, як особи, що представляє його у відносинах з третіми особами, не містилося.  

Відповідно до абз. другого ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.  

До того ж відповідно до п.10.2 Статуту ГБК «Березняки-3» правління кооперативу, колегіальний орган, який працює на громадських засадах у період між загальними зборами членів кооперативу.  

Згідно з п.10.8 Статуту ГБК «Березняки-№» голова кооперативу – голова правління має право без довіреності виконувати дії від імені кооперативу, укладати будь-які угоди від імені кооперативу, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних збрів кооперативу.  

Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.  

Як встановлено судом, статутом ГБК «Березняки-3» не визначений обсяг виключної компетенції його вищого органу. Отже виходячи з викладеного можна зробити висновок, що до компетенції виконавчого органу, а саме голови кооперативу-голови правління, належить прийняття буд-якого рішення з будь-якого питання в інтересах кооперативу.  

Як вказувалося вище, 28.12.2006 року  між сторонами було укладено договір оренди землі №2.  

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема з договору. Таким чином, внаслідок підписання спірного договору оренди землі №2 від 28.12.2006 року відповідні цивільні права та обов’язки виникли саме у ГБК «Березняки-3» та ОСОБА_2  

Відповідно до ст.19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.  

Отже позивач не є власником майна, щодо якого відповідачем було укладено спірний договір. Позивач лише має право брати участі в управлінні кооперативом.  

Таким чином, враховуючи відсутність у позивача повноважень власника земельної ділянки – предмету договору оренди землі №2 від 28.12.2006 року, суд дійшов висновку, про відсутність порушення будь-яких прав позивача під час укладання відповідачем спірного договору.  

Також позивачем не доведено, що саме ОСОБА_2 були допущені порушення вимог чинного законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища та містобудування, які б могли стати підставою для розірвання спірного договору оренди. Згідно  умов спірного договору оренди визначений повний перелік підстав щодо його розірвання, що погоджувалося сторонами при  підписанні договору.  

За висновками суду, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності у нього відповідного прав розпоряджатися предметом спірного договору оренди землі, внаслідок чого у нього також відсутній відповідний охоронюваний законом інтерес, а також не доведено, що ОСОБА_2 були допущені порушення, які б стали підставою для розірвання договору оренди.  

За цих обставин, враховуючи недоведеність позивачем факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення в повному обсязі.  

В судовому засіданні також встановлено, що 28 грудня 2006 року було укладено договір №2 про довгострокову оренду землі на 25 років.  

Відповідно до ст.28 Закону України «Про оренду землі» №161- ХІV від 06.10.1998 року, орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.  

Збитками вважаються фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права, доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.  

ОСОБА_2 розрахував на довгий строк оренди земельної ділянки, і виходячи з цього ним були укладені договори та оплачені по ним виконані роботи та послуги.  

З 2007 року і по теперішній час, ОСОБА_2, не може продовжувати ні погоджувальних робіт, ні підготовчих та будівельних робіт, так як вирішення питання про розірвання договору оренди не дає можливості цього робити.  

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 не заперечували факт засипання котловану  влітку 2008 року, кооперативом «Березняки-3», але хто саме це зробив і за чиїм наказом не знають, бо були у відпустках. Проте, той же свідок ОСОБА_4 повідомив в судовому засіданні, що влітку 2009 року кооперативом було завезено чорнозем та розрівняно по всій площі земельної ділянки, що є предметом спірного договору.  

Також в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що саме вони від імені ГБК  «Березняки-3» писали листи до державних органів та чинили перешкоди будівельному транспорту, бетоновозам, та працівникам підрядної організації, виконувати свої обов’язки згідно укладених ОСОБА_2 договорів відносно будівництва автосалону, не давали можливості проїзду до орендованої останнім ділянки, неодноразово викликали працівників міліції.  

Отже, пояснення вищевказаних свідків підтверджують, що саме відповідачем за зустрічним позовом заподіяно ОСОБА_2 шкоду через втручання у його взаємовідносини з органами влади, контролю, іншими третіми особами та безпосереднє завдання матеріальної шкоди шляхом засипання, риття і облаштування якого пов’язано зі фінансовими затратами та завезення ГБК «Березняки-3» чорнозему на орендовану ОСОБА_2 ділянку.  

У зв’язку з вищевикладеним слід зазначити, що позивачем неодноразово  порушувалися права ОСОБА_2, передбачені Законом України «Про оренду землі» та договором оренди землі №2 від 28 грудня 2006 року щодо користування орендованою земельною ділянкою, а саме: право користування орендованою земельною ділянкою, право безперешкодного доступу на орендовану земельну ділянку, право на свободу та таємницю у взаємовідносинах з третіми особами.  

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права.  

Відповідно до ст.535 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).  

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.  

Виконуючи взяті на себе оспорюваним договором зобов’язання, ОСОБА_2 було укладено ряд договорів на надання послуг будівництва та обслуговування автосалону з господарським та офісними приміщеннями, вартість яких є значною.  

Оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки найшли свого підтвердження доводи останнього з приводу нанесення йому збитків в розмірі 482 119 грн. 44 коп.  

Крім того, підлягають стягненню з Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 36 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок, а всього 127 (сто двадцять сім) гривень 86 копійок.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 509, 525, 610, 611, 614, 623 ЦК України, ст.ст. 88, 208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 226, 294 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», суд –  

  В И Р І Ш И В:  

  В задоволенні позову Г   аражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди №2 від 28.12.2006 року - відмовити   .  

Зустрічний позов   ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» про відшкодування збитків – задовольнити.  

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» на користь ОСОБА_2 заподіяні збитки в сумі 482 119 (чотириста вісімдесят дві тисячі сто дев’ятнадцять) гривень 44 копійок.  

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Березняки-3» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 36 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок, а всього 127 (сто двадцять сім) гривень 86 копійок.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.  

  Суддя: