Справа № 2-145/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 серпня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Мїтюхїнїй О.В.,

за участі представника позивача Пахомовій В.А.

розглянувши в заочному відкритому судовому засідінні в залі суду в м. Димитров Донецкої області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартплаті,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника" (далі КП "СЄЗ") звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартплаті, в обґрунтування якого вказав, що основним наймачем квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2 Оскільки відповідач, проживаючи в квартирі, в період з 01.05.2007 р. по 01.04.2009 р. не сплачував квартирну плату, заборгованість з якої за вказаний період становить 1401,60 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів у сумі 431,07 грн, 3 % річних у сумі 53,60 грн. та понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 31,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, викладені позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надіслав.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу у заочному засіданні відповідно до положень ст. 224 ЦПК України на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, у квартирі АДРЕСА_1 у якості наймача зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4) .

Згідно довідки КП «СЕЗ», будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника» (а.с. 10) .

Між сторонами у справі існують фактичні договірні відносини з надання і отримання послуги на підставі відкритого особового рахунку N НОМЕР_1 (а.с. 7) .

Згідно із розрахунком позивача за період з 1.05.2006 року по 1.04.2009 року, заборгованість відповідача по квартирній платі становить 1401 гривень 60 копійок, інфляційні збитки - 431 гривень 07 копійок, сума 3% річних - 53 гривні 60 копійок (а.с. 8-9) .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 64,68 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-IV "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсіїй, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нарахоувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» 10.01.2002 року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст. 625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 31,50 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10 (а.с. 12) .

На підставі ст. ст. 162 ЖК України, п. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, Закону України «Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст. 525,526,625 ЦК ст. ст. 10,11,57,209,212,213,214,215,224-226,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартплаті задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника» заборгованість по квартплаті за період з 01.05.2006 року по 01.04.2009 року в розмірі 1401,60 грн. та судові витрати у сумі 31,50 грн, а всього 1433 (тисяча чотириста тридцять три) грн. 10 коп., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103842, МФО 335593, ЄДРПОУ 32062555 Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк" Димитровського відділення.

В задоволенні вимог щодо стягнення з до ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних відмовити.

Стягнути з до ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.