Судове рішення #10160490

Справа № 2-1340/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 серпня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши в заочному відкритому судовому засідінні в залі суду в м. Димитров Донецкої області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат з утримання будинку і прибудинкової території -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 підприємство „Служба єдиного замовника" (далі КП "СЄЗ") звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат з утримання будинку і прибудинкової території, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 23.07.1996 року є власниками квартири АДРЕСА_1 і відповідно до вимог п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинна приймати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території у розмірі квартирної плати за затвердженим виконавчим комітетом Димитровської міської Ради тарифом для мешканців комунального житлового фонду, проте з 1 травня 2006 року по 1 травня 2009 року відповідачів плату за обслуговування та ремонт будинку не вносила, в результаті чого за нею утворилася заборгованість, що складає 1260,00 грн. і яку позивач просить стягнути з відповідачів на його користь. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь втрати від інфляційних процесів у сумі 711,65 грн, 3 % річних у сумі 124,15 грн. та понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 31,50 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, в якій висловлена згода на розгляд справи в заочному судовому засіданні в разі неявки до судового засідання відповідачки.

Відповідачів до судового засідання також не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надіслали.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу у заочному засіданні відповідно до положень ст. 224 ЦПК України на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника», що підтверджується відповідною довідкою та рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002 року (а.с. 5,11) .

Згідно довідки бюро технічної інвентарізації відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 23.07.1996 р., № 3/53-1837 (а.с. З) .

Відповідно до ст. 10 Закона України "Про приватизацію державного жилого фонду", п. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р., та у редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, всі власники квартир зобов’язані приймати участь в загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової территорії відповідно зі своєю долею у майні будинку.

Судом встановлено, що позивачем на ім’я відповідача ОСОБА_1 на зазначену квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 6), що свідчить про фактичне укладення договору між відповідачами і позивачем з надання зазначених послуг.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир сплачують плату за користування жилими приміщеннями і за комунальні послуги.

Відповідно до наданого позивачем розрахункового рахунку плата за обслуговування будинку власником цієї квартири не вносилась з 1 травня 2006 року по 1 травня 2009 року і становить 1260,00 грн. (а.с. 8) . Обставин про ненадання чи неякісне надання відповідачам послуг судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідачі в односторонньому порядку порушили зобов’язання, що випливають з умов договору, і з них на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-IV "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсіїй, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нарахоувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» 10.01.2002 року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст. 625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 31,25 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с. 19), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10 (а.с. 12) .

На підставі ст. ст. 162 ЖК України, ст. 10 Закона України "Про приватизацію державного жилого фонду", п. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, Закону України «Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст. ст. 10,11,57,209,212,213,214,215,224-226,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання будинку і при будинкової території задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" витрати з утримання будинку і при будинкової території за період з 01.05.2006 року по 01.05.2009 року в розмірі 1260,00 грн. та судові витрати у сумі 31,50 грн, а всього 1291 (одна тисяча двісті дев’яносто один) грн. 50 коп., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103842, МФО 335593, ЄДРПОУ 32062555 Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк" Димитровського відділення.

В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація