Справа № 2-1252/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Мітюхіної О.В.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Димитровської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів Димитровської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку. У позовних вимогах позивачі пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина після смерті їх батька, ОСОБА_6. Після його смерті залишилася спадкоємці, дружина померлого - ОСОБА_1, діти - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та мати померлого ОСОБА_5. В свою чергу, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відмовилися від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_7. Інші спадкоємці подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Таким чином, спадщина розподілилася між спадкоємцями наступним чином: 3/5 частки спадщини за ОСОБА_7, та по 1/5 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

До складу спадщини входив житловий будинок АДРЕСА_1 який належав померлому на праві власності, 1/2 частина будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину виданого Димитровською державною нотаріальною конторою 31 жовтня 2003 року, реєстр № 3179 та інша 1/2 частина будинку на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Димитровського нотаріального округу 04 грудня 2003 року. Однак, відповідачка по справі, ОСОБА_5, не погодилася з таким розподілом спадщини та звернулася до суду, вказуючи на те, що вона також має право на житловий будинок. Суть спору полягала у тому, що померлий отримав Свідоцтво про право на спадщину видане Димитровською державною нотаріальною конторою 31 жовтня 2003 року у зв’язку з прийняттям спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_9, який в свою чергу являвся чоловіком відповідачки ОСОБА_5 Відповідачка зважала на те, що спірний житловий будинок являвся спільною сумісною власністю подружжя. Рішенням Димитровського міського суду від 25 грудня 2007 року за відповідачкою було визнано право власності на 3/8 частин житлового будинку. За ОСОБА_7 було визнано право власності на 3/8 частин будинку, та по 1/8 частині житлового будинку було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Але, крім житлового будинку спадщиною, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 являється земельна ділянка, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення садівництва у розмірі 0,1285 га, що розташована за адресою: м. Димитров вул. Заньковецька 35, яка належала померлому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237. Державний акт на земельну ділянку померлий отримав вже після оформлення правовстановлюючих документів на житловий будинок на своє ім’я. Вказана земельна ділянка не була предметом спору при вирішення судом питання про розподіл спадщини. На теперішній час у позивачів виникла необхідність в отриманні правовстановлюючого документу на зазначену земельну ділянку. З цією метою вони звернулися до державного нотаріуса. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їм було відмовлено, у зв’язку з тим, що спір між спадкоємцями щодо спадкового будинку, який розташований на даній земельній ділянці вирішувався у судовому порядку і тому долі спадкоємців на дану земельну ділянку теж спірні. Позивачі вважають, що вони мають право визнати у судовому порядку право власності на земельну ділянку належну їхньому батькові.

У судове засідання позивачі з’явилися. На позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача Димитровської міської ради та ОСОБА_5 до судового засідання з’явилися, надали до суду заяву про слухання справи у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Судом встановлено.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Димитровською державною нотаріальною конторою 31 жовтня 2003 року, реєстр № 3179,1/2 частина будинку розташованого за адресою: Донецька область АДРЕСА_1 належала ОСОБА_10 після смерті його батька, ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (а. с. 39)

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського нотаріального округу 04 грудня 2003 року ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_10 купив 1/2 частина будинку розташованого за адресою: Донецька область АДРЕСА_1. (а. с. 37)

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (Серія ДН № 078237), ОСОБА_10 є власником 0,1285 га землі з яких 0,1 га -присадибна ділянка, 0,0285 га індивідуального садівництва розташованої за адресою: Донецька область АДРЕСА_1. (а. с. 12-13) .

Рішенням Димитровського міського суду від 25 грудня 2007 року за ОСОБА_7 було визнано право власності на 3/8 частин житлового будинку. За ОСОБА_7 було визнано право власності на 3/8 частин будинку, та по 1/8 частині житлового будинку було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, (а. с. 15-17) .

Статей 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) .

Статей 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З урахуванням вище викладеного суд вважає, що земельну ділянку, розташовану за адресою Донецька область АДРЕСА_1, слід розділити між спадкоємцями, які претендують на спадщину (земельну ділянку) за вказаною адресою, наступним чином:

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 3/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

На підставі викладеного та у відповідності до статей 1216,1218 Цивільного кодексу України, статей 10,11,57,88,212,213,214,215 Цивільно-процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Димитровської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 3/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що залишилася у спадщину після смерті ОСОБА_6 та належала йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ДН № 078237.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.