У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом’янська,2-а
Справа №22 – 6550 Головуючий у 1 інстанції – Беспалов О.О.
2010 рік Доповідач – Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Штелик С.П.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва, ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни , щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" за період з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 по 16 листопада 2009 року, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Держаного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 грн. 70 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва просить постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що розмір щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії, як дитині війни, право на яку має позивач, визначався на підставі чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України. Виплата таких коштів фінансується за рахунок державного бюджету, вони виплачувались позивачу в межах, передбачених бюджетом і перерахованих відповідачеві сум.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_2, ставиться питання про скасування постанови в частині відмови в задоволенні заявлених нею вимог і ухвалення нової про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно не зобов'язав відповідача провести перерахунок розміру надбавки та здійснити її виплату за весь час, протягом якого права позивача порушувались.
В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленої постанови в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни, мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема, ст. 6 цього Закону, в редакції, що діяла в спірний період, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Зазначені обставини визнані сторонами і не оспорюються відповідачем.
З огляду на наведене ОСОБА_2 має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково та зобов'язуючи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни , щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" за період з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 по 16 листопада 2009 року, з урахуванням проведених виплат , суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними зміни, які вносились цим законодавчим актом в Закон України "Про соціальний захист дітей війни", і якими особам, що мають статус дитини війни, встановлювався інший розмір надбавки.
Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розмір надбавки, що має виплачуватись позивачу на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", повинен визначатись саме на підставі цього Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, на яку посилається Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.
В рішенні суду правильно зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України не може бути звуженого зміст і обсяг прав встановлений Законом, оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до постанови.
Тому, доводи Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про неправильне застосування судом норм матеріального права підлягають відхиленню.
Відсутність коштів для проведення виплат не може бути підставою для невиконання передбачених чинним законодавством зобов'язань щодо визначення їх розміру.
Рішенням суду відповідача обгрунтовано зобов»язано нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 16 листопада 2009 року, тобто, в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що суд мав зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру надбавки та провести її виплату за весь час, протягом якого відбувалось порушення прав.
Доказів, які б свідчили, що позивач пропустила строк на звернення до суду з позовом з поважних причин, не подано.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянтів не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, в зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної постанови і задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :