АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -8055 /2010року                                          Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                            Андрущенко С.А.

       Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2010 року    липня    місяця  15  дня                                                                           м. Полтава

 Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Прядкіної О.В.

Суддів : Макарчука  М.А., Гасія Ю.В.

При секретарі : Лимар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві

на постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою судді Ленінського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві щодо не виконання з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві нарахувати та сплатити  ОСОБА_3 доплату  до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3   - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

З постановою судді не погодився начальник Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві, надавши апеляційну скаргу, в якій прохає її скасувати з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_3 звернулася  в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві про визнання бездіяльності відповідача, в частині невиконання норм статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року  та стягнення з відповідача на її  користь невиплаченого щомісячного підвищення до пенсії за вказаний вище період.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 посилалася  на норми статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 року)  відповідно до яких з 01 січня 2006 року особам з статусом «дитина війни» пенсії підвищуються щомісячно у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що визначається частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» на 2008, 2009 роки, але відповідач вказаного підвищення не застосовував й не виплачував.

Встановивши доводи по справі, застосувавши судову практику Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, норми Конституції України, норми Законів України «Про соціальний захист дітей війни» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у їх взаємопов’язаності щодо механізму правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку  про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не містять нових доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо верховенства й пріоритету норм конституційного та міжнародного законодавства про непорушність прав і свобод людини і громадянина, в тому числі в галузі соціального захисту осіб з статусом «дитина війни».

У зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права, а тому скасуванню або зміні не підлягає.

           Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу   начальника Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві  - відхилити.

            Постанову судді Ленінського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2009 року - залишити без змін.

             Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом  двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Судді:                      /підписи/

З оригіналом згідно: