ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 липня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2521/10/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в даному адміністративному позові просить суд визнати нечинним та скасувати акт перевірки від 03.11.2009 року та припис Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 03.11.2009р. № 06/105.
Суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку про відкриття провадження в частині позовних вимог що стосується визнання нечинним та скасування припису суб’єкта владних повноважень, а частині стосовно визнання нечинним та скасування акту перевірки відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статус державної екологічної інспекції, як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища ”від 25.06.1991р. № 1264-XII.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, одним із основних завдань органів державної екологічної інспекції є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства регулюється наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009р. за N 18/16034.
Пункт 1.2. Порядку визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Згідно 4.13. цього Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства
Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Таким чином, під терміном “акт перевірки”слід розуміти службовий двосторонній документ, який стверджує факт перевірочних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки чи порушення вимог екологічного законодавства в господарюванні. З огляду на викладене, акт перевірки не має обов’язкового характеру.
Пунктом 4.7. п.п. 4 передбачено, що державні інспектори під час здійснення перевірок мають право давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків. Пунктом 4.23. визначено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 13 ст. 20 Закону рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з питань, що віднесені до його компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій і можуть бути оскаржені у судовому порядку.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 104 КАС України право на звернення до адміністративного суду має особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У контексті положення зазначеної норми КАС України під рішенням суб’єкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржуваний акт перевірки не підпадає під визначення рішення суб’єкта владних повноважень, а тому компетенція адміністративного суду не поширюється на вказану частину спору.
З огляду на викладене, заявлена позовна вимога про визнання нечинним та скасування акта перевірки не підлягає розгляду за відсутністю предмету спору, оскільки оскаржуваний акт перевірки носить лише інформаційний характер, а підлягає розгляду тільки в частині позовних вимог що стосується визнання нечинним та скасування припису суб’єкта владних повноважень. Дане визначення є загальноприйнятим і додатковому тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 109 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 104, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Я. Бойко